Не вір мені, бо я брехать не вмію,
Не жди мене, бо я і так прийду.
Я принесу тобі свою надію,
А подарую смуток і біду.
Слова ясні, лише мені відомі,
У бурмотіння скучне переллю,
Свою усмішку у холодній втомі
Бездумно, безголово утоплю.
І буду нерозумно обридати,
І недоречно скиглити чомусь,
Але, як треба буде заридати,
Я гомерично, тупо засміюсь.
Не вір мені, бо я брехать не вмію,
Не жди мене, бо я і так прийду,
Я принесу тобі свою надію,
А подарую смуток і біду...
Не верь мне , я врать не умею,
Не жди меня , я и так приду.
Я принесу тебе свою надежду ,
А подарю печаль и беду.
Слова ясны, только мне известны ,
В бормотание скучное перелью ,
Свою улыбку в холодной усталости
Бездумно , безголовый утоплю .
И буду глупо надоедать ,
И неуместно ныть -то,
Но , как надо будет зарыдать ,
Я гомерически , тупо засмеюсь .
Не верь мне , я врать не умею,
Не жди меня , я и так приду ,
Я принесу тебе свою надежду ,
А подарю печаль и беду ...