Не вір мені, бо я брехать не вмію,
Не жди мене, бо я і так прийду.
Я принесу тобі свою надію,
А подарую смуток і біду.
Слова ясні, лише мені відомі,
У бурмотіння скучне переллю,
Свою усмішку у холодній втомі
Бездумно, безголово утоплю.
І буду нерозумно обридати,
І недоречно скиглити чомусь,
Але, як треба буде заридати,
Я гомерично, тупо засміюсь.
Не вір мені, бо я брехать не вмію,
Не жди мене, бо я і так прийду,
Я принесу тобі свою надію,
А подарую смуток і біду...                        
                      
                      
					  						  Не верь мне , я врать не умею, 
Не жди меня , я и так приду. 
Я принесу тебе свою надежду , 
А подарю печаль и беду. 
Слова ясны, только мне известны , 
В бормотание скучное перелью , 
Свою улыбку в холодной усталости 
Бездумно , безголовый утоплю . 
И буду глупо надоедать , 
И неуместно ныть -то, 
Но , как надо будет зарыдать , 
Я гомерически , тупо засмеюсь . 
Не верь мне , я врать не умею, 
Не жди меня , я и так приду , 
Я принесу тебе свою надежду , 
А подарю печаль и беду ...