Там у небі, де сяють ясні зорі
Я стояв над прірвою життя.
Я ж була на темному балконі
І не знала, де знаходжусь я сама.
Я хотів тобі показати,
Я хотіла розповісти тобі,
Як колись сиділи ми в кімнаті,
Де знаходились наші сни.
Я кидала твої вірші у вогонь.
І гадала, що пройде біль.
Та серце знало, навіки ми з тобою,
Всі наші дні повернуться крізь тінь.
Я хотів тобі показати,
Я хотіла розповісти тобі,
Як колись сиділи ми в кімнаті,
Де знаходились наші сни.
Я не знала, де шукать тебе
І всі слова згоріли у вогні.
Я ж дививсь на те і кляв себе,
Що залишив тебе саму в пітьмі.
Я хотів тобі показати,
Я хотіла розповісти тобі,
Як колись сиділи ми в кімнаті,
Де знаходились наші сни.
Там в небе, где сияют ясные звезды
Я стоял над пропастью жизни.
Я была на темном балконе
И не знала, где нахожусь я сама.
Я хотел тебе показать,
Я хотела рассказать тебе,
Как когда-то жили в комнате,
Где находились наши сны.
Я бросала твои стихи в огонь.
И думала, что пройдет боль.
И сердце знало, навеки мы с тобой,
Все дни вернутся через тень.
Я хотел тебе показать,
Я хотела рассказать тебе,
Как когда-то жили в комнате,
Где находились наши сны.
Я не знала, где искать тебя
И все слова сгорели в огне.
Я смотрел на то и проклинал себя,
Что оставил тебя одну в темноте.
Я хотел тебе показать,
Я хотела рассказать тебе,
Как когда-то жили в комнате,
Где находились наши сны.