сьогодні я зрозумів, що біля мене нікого нема і
хай вибачають ті, з ким буваю я рідко і ті, з ким щодня,
але воно якось так просто: у голову "бамц" — і тьма,
у якій недовірливо існуєш усе своє життя.
"бамц" в потилицю з тяжкістю в декілька років,
і плечі зсуваються ніби всередину до невороття,
а очі у тьмі цій безлюдній бездоганно глибокі,
бо вже немає сенсу ігнорувати існування сміття.
воно якось так просто: у голову "бамц" — і тьма,
у якій взагалі неможливо спати
у темряві ми розкидаємо руки, шукаючи тих,
на кого можливо покластися духом і чуттям,
і сьогодні я зрозумів, що можу вічність блукати,
бо біля себе дозволяю бути лише своїм
слабостям
на основі легкої недовіри, я перестаю взагалі шукати,
довіряючи себе лише своєму розуму і своїм думкам
ya zrozumіv, scho bіlya mene nikogo nema i
hi vibachayut ti, z kim I beat me outright, i ti, z kim schodnya,
ale vono is so simple: at the head of “bamtz” - і darkness,
Yakіy nedovіrlno snuєsh use their lives.
"Bamtz" in peace from within a decade of rock,
and shoulders are all the way to the middle,
and very good in three people without humanity, the glibok,
Bo vzhe nemaє sensu іgnoruvati ісування сміття.
It’s so simple: Bamz’s head is і darkness
have yak_y vzgalі unmoorily sleep
at the hands of my rozkidaєmo hands, shukayuchi quiet,
on whom you can spawn in the spirit and on your senses,
і syozhdnі i zrozumіv, scho mo можu vіchnnist blancati,
I allow myself to buy my own
weaknesses
on the basis of easy nedovіri, I stop vzagі shukati,
Dovryayuchi themselves deprive his rozumu and his dumkam