Я б із радістю когось спитав: «Як мені жити краще?»,
Та мудреці мене покинули на призволящі…
«О Боже, Хас, ти ж на себе не подібний»,
Та я не в бальних танцях і підтримка не потрібна…
І вже як місяці три, почав я жити без рим,
Не написав ані слова, в моїх віршів карантин..
Слова затерті до дир., в мільйонів новий кумир,
На стінах знятих квартир, намалював собі тир.
І розстріляв усі стіни, бо вони свідки подій,
Хотів багатства, тож Харон мій персональний водій.
І знову скажуть, що слова не залишились пустими,
Краще б Ви мовчали. Залишайтесь німими…
Приспів:
Світло на тінь, Серце на лід,
Я поміняв доля на слід…
Тишу на крик, щастя на мить,
Я віддав все, що мав, та до болю вже звик…
Моя залежність…
Моя залежність…
2
Так вже сталось, що я дому місяцями не бачу,
А рідне місто, за мною, колись навряд чи заплаче.
Тут, як і всюди, під*раси, які вірять формату,
Їм не важлива творчість, якщо нема зарплати.
Я деградую, як поет, бухаю, як скаженний,
Я нікудишній друг, і аж ніяк не наречений.
А ще є зайва вага, харчуюсь не по формулі,
Та я ваще «мудак», так пишуть бл*ді на форумі!
А я втратив насолоду часу, наче в’язень,
Поганий мікрофон, як завжди, пересушує зв’язки.
Якось все навколо стало настільки звичним,
Тільки хейтери, коли сосуть, ковтають глибше.
Приспів:
Світло на тінь, Серце на лід,
Я поміняв доля на слід…
Тишу на крик, щастя на мить,
Я віддав все, що мав, та до болю вже звик…
Моя залежність…
Моя залежність…
Світло на тінь, Серце на лід,
Я поміняв доля на слід…
Тишу на крик, щастя на мить,
Я віддав все, що мав, та до болю вже звик…
Моя залежність…Моя залежність…
Я бы спросил кого -то с радостью: «Как мне жить лучше?»,
Но мудрецы оставили меня на кисти ...
«О Боже, Хасс, ты не похож»,
Но я не в бальных танцах, и поддержка не требуется ...
А в третьем месяце я начал жить без Рима,
Я не написал ни слова, в своих стихах карантин ..
Слова протираются в режиме. В миллионах нового идола,
На стенах удаленных квартир нарисовал стрельбу.
И застрелил все стены, потому что они свидетели событий,
Он хотел богатства, поэтому Харон был моим личным водителем.
И снова скажите, что слова не остались пустыми,
Ты бы молчал лучше. Молчать ...
Припев:
Свет на тень, сердце на льду,
Я изменил судьбу на тропу ...
Тишина на крик, счастье на мгновение,
Я дал все, что у меня было, но за боль уже привыкла ...
Моя зависимость…
Моя зависимость…
2
Так получилось, что я не вижу дома в течение нескольких месяцев,
И мой родной город, после меня, вряд ли будет плакать.
Здесь, как и везде, под*гонками, которые верят в формат,
Они не важны для них, если нет зарплаты.
Я деградий, как поэт, я кустай как безумный,
Я друг друга, а не жених.
И все же есть избыточный вес, я не ем по формуле,
Но я "мудак", поэтому они пишут Clo*на форуме!
И я потерял удовольствие от времени, как будто заключенный,
Плохой микрофон, как всегда, вытирает связки.
Каким -то образом все вокруг стало таким знакомым,
Только покатай, когда залейшь, глотать глубже.
Припев:
Свет на тень, сердце на льду,
Я изменил судьбу на тропу ...
Тишина на крик, счастье на мгновение,
Я дал все, что у меня было, но за боль уже привыкла ...
Моя зависимость…
Моя зависимость…
Свет на тень, сердце на льду,
Я изменил судьбу на тропу ...
Тишина на крик, счастье на мгновение,
Я дал все, что у меня было, но за боль уже привыкла ...
Моя зависимость ... моя зависимость ...