Текст песни RIZAPS - Хто живе в мені
Просмотров
44
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни RIZAPS - Хто живе в мені, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Ти закрив мене в собі, коли нам було 13.
Вони сміялися з мене. Били мене.
А Ти захистив мене від того світу.
І не дав образити.
Та Ти не можеш говорити вічно.
А я не можу вічно мовчати!
Тепер Я захищу Тебе.
Від світу цього.
І знову новий день, такі старі питання,
Скільки разів я обіцяв собі, що це востаннє.
Але приходить ніч, питання повертають мене,
Вони роздирають мене! Так, вони зжирають мене!
Хто дав мені цей світ? Чому народився? Для чого я виріс?
Я клав ту біль на біт, ти наче для цього просто не виніс.
На стику двох століть, ніщо не заставить занити в подушку,
За що ламали ребра і закидали каміннями душу.
Комусь хороми, палати. Комусь хвороби і втрати.
Чому сім’я моя мала просити їжу в багатих?
Знав би тоді Хаса тато, як же він втратить багато.
Він би сам пісню «Incognito» розклав на цитати.
Хто би не ламав мене! Хто би не казав,як сильно любить.
Коли пробачав усе, під хрестом сміявся Юда!
Коли малював любов, хто малював на звороті зраду?
І чому в нашій естраді виступаю проти стада?
Приспів:
Мені, ніяк, не звикнути до себе,
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Тепер, ніяк, не звикнути до себе.
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Хто живе в мені.
Мені, ніяк, не звикнути до себе,
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Тепер, ніяк, не звикнути до себе.
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Хто живе в мені.
Хто тримає мою руку, коли пишу пісні?
Звідки я чую дивні звуки у своїй голові?
Чому терплю пекельні муки, майже в кожному сні?
І, коли йду, я чую стукіт під корою землі…
Що би не казали люди, я вірив, що прийде час,
Коли заважати будуть, та я не втрачу свій шанс!
І хто би міг подумати, що я побачу всіх Вас?
І Ви разом закричите: «Це гурт RIZUPS!»
І той факт ніхто не змінить, що Х-факор ходить тіню,
Та редактор мій незмінний, на характер покоління.
Мої такти - це терпіння і реакція кипіння,
Бо навчився я літати, при високому падінні!
В чому новина? Стільки запитань, а правди нема!
До дна! Кому крові, а кому вина.
Чому так часто бачу стільки «порваних» принцес?
І, чи справді, добрі люди послані мені з небес?!
Я народився ще задовго до твоєї появи…
Я був ілюзією і першим проявом уяви.
І я вселився в твою плоть, саме тому ти живий!
Я жив між раєм і пеклом! І я єдиний такий!
Я дав твоїй сім’ї голод і відібрав усе зло,
Ви не знайшли би вершини, якби не бачили б дно!
Я дав хвороби і болі, і всі твої побиття.
А потім їх лікував, щоб ти відчув смак життя!
Я дарував тобі дружбу і позичав тобі зраду,
Ти через Мене літав, і через Мене Ти падав.
Я так хотів, щоб на сцені, люди відчули мене,
Тому й заставив Тебе писати кожен твій текст…
Це Я – твій внутрішній голос… Чуєш?
Я твоя добра порада, Ти мною часто рятуєш.
Я візьму на себе найболючиший удар.
Хас, я завжди поруч, бо я той самий Хайдар!
Мені, ніяк, не звикнути до себе,
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Тепер, ніяк, не звикнути до себе.
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Хто живе в мені.
Вони сміялися з мене. Били мене.
А Ти захистив мене від того світу.
І не дав образити.
Та Ти не можеш говорити вічно.
А я не можу вічно мовчати!
Тепер Я захищу Тебе.
Від світу цього.
І знову новий день, такі старі питання,
Скільки разів я обіцяв собі, що це востаннє.
Але приходить ніч, питання повертають мене,
Вони роздирають мене! Так, вони зжирають мене!
Хто дав мені цей світ? Чому народився? Для чого я виріс?
Я клав ту біль на біт, ти наче для цього просто не виніс.
На стику двох століть, ніщо не заставить занити в подушку,
За що ламали ребра і закидали каміннями душу.
Комусь хороми, палати. Комусь хвороби і втрати.
Чому сім’я моя мала просити їжу в багатих?
Знав би тоді Хаса тато, як же він втратить багато.
Він би сам пісню «Incognito» розклав на цитати.
Хто би не ламав мене! Хто би не казав,як сильно любить.
Коли пробачав усе, під хрестом сміявся Юда!
Коли малював любов, хто малював на звороті зраду?
І чому в нашій естраді виступаю проти стада?
Приспів:
Мені, ніяк, не звикнути до себе,
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Тепер, ніяк, не звикнути до себе.
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Хто живе в мені.
Мені, ніяк, не звикнути до себе,
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Тепер, ніяк, не звикнути до себе.
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Хто живе в мені.
Хто тримає мою руку, коли пишу пісні?
Звідки я чую дивні звуки у своїй голові?
Чому терплю пекельні муки, майже в кожному сні?
І, коли йду, я чую стукіт під корою землі…
Що би не казали люди, я вірив, що прийде час,
Коли заважати будуть, та я не втрачу свій шанс!
І хто би міг подумати, що я побачу всіх Вас?
І Ви разом закричите: «Це гурт RIZUPS!»
І той факт ніхто не змінить, що Х-факор ходить тіню,
Та редактор мій незмінний, на характер покоління.
Мої такти - це терпіння і реакція кипіння,
Бо навчився я літати, при високому падінні!
В чому новина? Стільки запитань, а правди нема!
До дна! Кому крові, а кому вина.
Чому так часто бачу стільки «порваних» принцес?
І, чи справді, добрі люди послані мені з небес?!
Я народився ще задовго до твоєї появи…
Я був ілюзією і першим проявом уяви.
І я вселився в твою плоть, саме тому ти живий!
Я жив між раєм і пеклом! І я єдиний такий!
Я дав твоїй сім’ї голод і відібрав усе зло,
Ви не знайшли би вершини, якби не бачили б дно!
Я дав хвороби і болі, і всі твої побиття.
А потім їх лікував, щоб ти відчув смак життя!
Я дарував тобі дружбу і позичав тобі зраду,
Ти через Мене літав, і через Мене Ти падав.
Я так хотів, щоб на сцені, люди відчули мене,
Тому й заставив Тебе писати кожен твій текст…
Це Я – твій внутрішній голос… Чуєш?
Я твоя добра порада, Ти мною часто рятуєш.
Я візьму на себе найболючиший удар.
Хас, я завжди поруч, бо я той самий Хайдар!
Мені, ніяк, не звикнути до себе,
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Тепер, ніяк, не звикнути до себе.
І бачить тільки небо, хто живе в мені.
Хто живе в мені.
You closed me in when we were 13.
They laughed at me. They beat me.
And You protected me from that world.
And did not offend.
But You cannot speak forever.
And I can't be silent forever!
Now I will protect you.
From this world.
And again a new day, such old questions,
How many times have I promised myself this is the last time.
But night comes, questions bring me back,
They are tearing me apart! Yes, they devour me!
Who gave me this world? Why was he born? Why did I grow up?
I put that pain on the beat, as if you just couldn't stand it.
At the turn of two centuries, nothing will force you to get into a pillow,
For which they broke ribs and threw stones at the soul.
Someone mansions, chambers. Someone's illness and loss.
Why did my family have to ask the rich for food?
Then Hasa's father would know how much he would lose.
He would break the song "Incognito" into quotes.
Who wouldn't break me! Who would not say how much he loves.
When he forgave everything, Judas laughed under the cross!
When he painted love, who painted betrayal on the back?
And why do we oppose the herd on our stage?
Chorus:
I can't get used to myself,
And only heaven sees who lives in me.
Now, no way, do not get used to yourself.
And only heaven sees who lives in me.
Who lives in me.
I can't get used to myself,
And only heaven sees who lives in me.
Now, no way, do not get used to yourself.
And only heaven sees who lives in me.
Who lives in me.
Who holds my hand when I write songs?
Where do I hear strange sounds in my head?
Why do I suffer hellish torments in almost every dream?
And when I go, I hear a knock under the crust of the earth…
Whatever people say, I believed the time would come,
When they interfere, and I will not lose my chance!
And who would have thought that I would see all of you?
And you will shout together: "This is the band RIZUPS!"
And the fact that no one will change that the X-factor goes a shadow,
But my editor is the same, for the character of the generation.
My beats are patience and a boiling reaction,
Because I learned to fly, with a high fall!
What's the news? So many questions, but there is no truth!
To the bottom! To whom blood, and to whom wine.
Why do I see so many "torn" princesses so often?
And, really, good people are sent to me from heaven ?!
I was born long before you appeared…
I was an illusion and the first manifestation of imagination.
And I inhabited your flesh, that's why you're alive!
I lived between heaven and hell! And I'm the only one like that!
I starved your family and took away all the evil,
You wouldn't find the top if you didn't see the bottom!
I gave sickness and pain, and all your beatings.
And then treat them so that you feel the taste of life!
I gave you friendship and lent you betrayal,
You flew through Me, and You fell through Me.
I so wanted people on stage to feel me,
That's why I made you write every text of yours…
This is I - your inner voice… Do you hear?
I am your good advice, You often save me.
I will take the most painful blow.
Hass, I'm always there, because I'm the same Haidar!
I can't get used to myself,
And only heaven sees who lives in me.
Now, no way, do not get used to yourself.
And only heaven sees who lives in me.
Who lives in me.
They laughed at me. They beat me.
And You protected me from that world.
And did not offend.
But You cannot speak forever.
And I can't be silent forever!
Now I will protect you.
From this world.
And again a new day, such old questions,
How many times have I promised myself this is the last time.
But night comes, questions bring me back,
They are tearing me apart! Yes, they devour me!
Who gave me this world? Why was he born? Why did I grow up?
I put that pain on the beat, as if you just couldn't stand it.
At the turn of two centuries, nothing will force you to get into a pillow,
For which they broke ribs and threw stones at the soul.
Someone mansions, chambers. Someone's illness and loss.
Why did my family have to ask the rich for food?
Then Hasa's father would know how much he would lose.
He would break the song "Incognito" into quotes.
Who wouldn't break me! Who would not say how much he loves.
When he forgave everything, Judas laughed under the cross!
When he painted love, who painted betrayal on the back?
And why do we oppose the herd on our stage?
Chorus:
I can't get used to myself,
And only heaven sees who lives in me.
Now, no way, do not get used to yourself.
And only heaven sees who lives in me.
Who lives in me.
I can't get used to myself,
And only heaven sees who lives in me.
Now, no way, do not get used to yourself.
And only heaven sees who lives in me.
Who lives in me.
Who holds my hand when I write songs?
Where do I hear strange sounds in my head?
Why do I suffer hellish torments in almost every dream?
And when I go, I hear a knock under the crust of the earth…
Whatever people say, I believed the time would come,
When they interfere, and I will not lose my chance!
And who would have thought that I would see all of you?
And you will shout together: "This is the band RIZUPS!"
And the fact that no one will change that the X-factor goes a shadow,
But my editor is the same, for the character of the generation.
My beats are patience and a boiling reaction,
Because I learned to fly, with a high fall!
What's the news? So many questions, but there is no truth!
To the bottom! To whom blood, and to whom wine.
Why do I see so many "torn" princesses so often?
And, really, good people are sent to me from heaven ?!
I was born long before you appeared…
I was an illusion and the first manifestation of imagination.
And I inhabited your flesh, that's why you're alive!
I lived between heaven and hell! And I'm the only one like that!
I starved your family and took away all the evil,
You wouldn't find the top if you didn't see the bottom!
I gave sickness and pain, and all your beatings.
And then treat them so that you feel the taste of life!
I gave you friendship and lent you betrayal,
You flew through Me, and You fell through Me.
I so wanted people on stage to feel me,
That's why I made you write every text of yours…
This is I - your inner voice… Do you hear?
I am your good advice, You often save me.
I will take the most painful blow.
Hass, I'm always there, because I'm the same Haidar!
I can't get used to myself,
And only heaven sees who lives in me.
Now, no way, do not get used to yourself.
And only heaven sees who lives in me.
Who lives in me.