Де любов моя, де мій спокій?
Де ота єдина, промінь мій?
Десь там у душі такій самотній,
Образ щастя мого моїх мрій.
Чистою сльозою,шепотом крізь хмари
Ти поклич її і може з часом
Крізь віки і дні і темні чари,
Вона прийде і стане моїм щастям.
На краю світу вітер віє
На зриві неба він летить,
А моє серце знову мріє
Та біль розлуки не простить.
Прощальний погляд стисне душу
І подих зникне, світло згасне
Відчути знов, у серці мушу
І спогад лиш марево нещасне.
На краю світу вітер віє
На зриві неба він летить,
А моє серце знову мріє
Та біль розлуки не простить.
Where is my love, where is my peace?
Where is this one, my ray?
Somewhere out there in the soul so lonely,
An image of the happiness of my dreams.
Pure tears, whispers through the clouds
You call her, and she may over time
Through ages and days and dark spells,
It will come and become my happiness.
At the edge of the world the wind is blowing
On the collapse of the sky he flies,
And my heart is dreaming again
But the pain of separation will not forgive.
A farewell look squeezes the soul
And the breath will disappear, the light will go out
To feel again, in my heart I must
And the memory is just a misery.
At the edge of the world the wind is blowing
On the collapse of the sky he flies,
And my heart is dreaming again
But the pain of separation will not forgive.