Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки-чарівниці!
Котрая дівчина чорні брови має,
То тая дівчина усі чари знає.
У неділю рано зіллячко копала,
А у понеділок переполоскала.
А прийшов вівторок – зіллячко зварила,
А в середу рано Гриця отруїла.
Як прийшов четвер – та вже Гриць помер
А прийшла п’ятниця – поховали Гриця.
А в суботу рано мати голосила:
"Ой донечку, доню що ж ти наробила"?
"Ой мамунцю, мамо, Гриць жалю не знає,
Він збезчестив мене, сам другу кохає!
Нехай він не буде а ні їй, ні мені,
А нехай зостанеться він у сірій землі!"
"Оце ж тобі, Грицю, я так і зробила,
Гріх взяла на душу, тебе отруїла!
Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата –
Із чотирьох дощок дубовая хата!"
Ой не ходят, гриль, а вечером,
Потому что на доке девушек!
Черная девочка для бровей девушки имеет,
Это девушка, все подвески знают.
В воскресенье, Сиська Копа,
И понедельник был восстанием.
И пришел вторник - Зидчко приварен,
И в среду рукоятка была отравлена рано.
Пока четверг пришел и уже Грит умер
И пятница пришла - похоронила ее крупы.
И в субботу, чтобы иметь нарушение:
«О дочери, дона, что ты думаешь»?
«О, мамнин, мама, шлифование сожаления не знает,
Он перевел меня в себя другом.
Пусть он не будет или ее ни я,
И пусть он останется на серой земле! "
«Это то же самое для вас, гриль, я сделал это,
Sin принимал душ, отравляя тебя!
Это то же самое для вас, гриль, для плоти -
От четырех досок дуба хижины! "