C F G Am
Сонце протерло долонями теплими очі,
Та зранку вставати і бігти кудись я не хочу,
Кожного дня лиш про тебе усі мої мрії,
І через них я не бачу нічого, дурію.
Розквітла меліса на білому під-підвіконні,
Люди за склом поспішають в метро, сірі й сонні,
А кожен вечір я сам залишаюсь удома,
Зі мною сідає за стіл лиш моя втома.
G Am F G
Та голос твій веде мене в дорогу,
Голос твій знімає всі тривоги,
Рідний голос твій малює мені небо вранці,
Голос твій ношу я в серці,
Дивний голос твій, голос...
Будні раптово скінчились, не здавшись без бою.
Невже знову я можу просто побути з тобою?
Двері на ключ, і тихенько обнявшись лежати.
Такою затишною стала маленька кімната.
Вогник від лампи, і тіні на стінах все чують,
Нові історії в твоїх зіницях малюють.
Знаю, що скоро скінчиться остання хвилина,
Й знову щодня будем бігти кудись без упину.
C f g am
Солнце потер ладонями теплого глаза,
И утром вставай и бегать где-то я не хочу,
Каждый день все мои мечты о вас,
И из-за них я ничего не вижу, Дур.
Взлено Мелисса на белой подоконнике,
Люди, стоящие за стеклом, спешит в метро, сером и сна,
И каждую ночь я остаюсь дома,
Моя усталость сидит со мной.
G AM F G
И твой голос ведет меня на дорогу,
Ваш голос удаляет все тревоги,
Родной голос твои красыт мне небо утром,
Ваш голос носит мое сердце,
Прекрасный голос твой, голос ...
Будни внезапно оказались, не давая никакой битвы.
Снова сделал, я мог просто получить с тобой?
Дверь находится на ключе, и спокойно обнимает лежа.
Этот уют был маленькой комнатой.
Слышат свет от лампы, а тени на стенах услышаны,
Новые истории в ваших учениках рисуют.
Знаю, что скоро последние минуты заканчиваются,
И снова вы будете бегать где-то без стока.