Стану тобі горностаєм,
білим пухнастим звіром
з вірою в власну святість.
Сяду біля каміна
з поглядом сумно-світлим,
оглядатимусь через плече.
Лапою прямо в вогонь —
пече!
Тоді вІзьмеш мене на руки,
колисатимеш до світанку,
муркотітимеш про сон-зілля,
що заживить на звірику ранку.
Я лежатиму довго-довго,
сумно-світло дивитимусь в темінь.
на твоїх спокійних колінах
тепло.
Не потрібно: лапу в камін —
можна бачити осторонь себе.
І хай вічність минає день
на сумній планеті.
I'll make you an ermine,
white fluffy beast
with faith in one's holiness.
I'll sit by the fireplace
looking sad, light,
I'll look over my shoulder.
Paw straight into the fire -
Does it burn!
Then you will take me in your arms,
you will be sorrowing till dawn,
you will grumble about a dream potion,
that will heal at the beast of the morning.
I will lie for a long, long time
I will look sadly into the darkness.
on your quiet lap
warm.
No need: paw in the fireplace -
you can see away from yourself.
And let eternity pass by
on a sad planet.