Ніч летіла красива, чорна,
Розкидала зірки по сукні.
Очі в очі дивилася місту сонному,
Занурюючи його в обійми.
Ніч дарувала себе довгоочікувану,
Розмова затіявши особливий.
Хто зрозуміє цю даму дивну
І який у неї резон
У психоделічної цій п'єсі?
Пальцями тонкими б'ючи
У клавіші чорні діезів,
Що вона робить чи знає?
А місто дивився очима червоними
Ліхтарів що світять чітко
Вулицям, забула вже про негоду
Вчорашньої бурі з дощем.
Ніч летіла, як чорний птах,
Над плато міста розправивши крила.
Але настала пора пробачити і попрощатися,
Щоб на ранок закінчився фільм.
"Яка чудова мелодрама!" -
Скаже досвідчений кінолюбовью глядач -
"Ось це зіграли, майстерно явно!
Навряд чи ще повторити!".
Ночь летала красиво, чернокожие,
Она разбросала звезды на платье.
Глаза в глазах города Сон,
Погрузив его в руки.
Ночь дала себе долгожданную,
Разговор особенный.
Кто поймет эту даму потрясающе
И в чем ее причина
В психоделике в этой пьесе?
Пальцы тонкие
В ключе черного умирает,
Что она делает или знает?
И город посмотрел глазами красного
Фонари, которые явно сияют
Улицы, забыли о плохой погоде
Вчерашний шторм с дождем.
Ночь летала как черная птица,
Над плато города выпрямляет крылья.
Но пришло время простить и попрощаться,
Чтобы фильм закончился утром.
"Какая замечательная мелодрама!" -
Скажет опытный зритель любителя фильмов -
"Здесь они играли, умело явно!
Это вряд ли повторится! »