В тумані білім,заблукалі тіні,шукають зміст загублених речей
Кохання миті,в спогадах нетлінних ,лиш промінь світла в темінь самоти.
Дві краплі в морі – два життя,дві різні ролі.
Сценічна драма – епізод для двох акторів.
Квітучий світ,який так довго будували
Словами за хвилини зруйнували.
А за вікном осіннє небо плаче.
Птах змахне поламаним крилом.
Тобі давно я все пробачив.
Залиті рани часом та сухим вином.
За що не знаю, тепер і досі я,себе питаю – чому ти,я та не моя.
Прозорі фарби застигли в небі синім. Той чорно – білий день я пам’ятаю нині.
Прийшла,пішла нікого не питала.
Чого хотіла і чого бажала – знала.
Була ти сильною,в руках тримала.
Та при дорозі каменем упала.
А за вікном осіннє небо плаче
І птах змахне поламаним крилом
Тобі давно я все пробачив.
Залиті рани часом та сухим вином.
In the fog white, obscured shadows, looking for the meaning of lost things
Love in the moment, in the recollections of the imperishable, only the ray of light into the subject of solitude.
Two drops in the sea - two lives, two different roles.
Scenic drama - an episode for two actors.
The blossoming world that has been built for so long
The words were broken in a minute.
And behind the window, the celestial sky cries.
The bird waves the broken wings.
I have forgiven you all for a long time.
Fill the wounds with time and dry wine.
For what I do not know, now and still, I ask myself why you, I and not mine.
Transparent colors are frozen in the blue sky. That black and white day I remember now.
Come, went, did not ask anyone.
What I wanted and what I wanted - I knew.
You were strong, held in your hands.
But the road fell by a stone.
And behind the window, the celestial sky cries
And the bird swooped with a broken wing
I have forgiven you all for a long time.
Fill the wounds with time and dry wine.