Ой на гору козак воду носить,
Дівчинонька козаченька просить:
"Козаченьку, мій соболю,
Возьми мене із собою,
Помандрую я з тобою!"
А мій милий - та й на гору на круту,
А я його оченьками проведу,
Оченьками каренькими,
Брівоньками рівненькими,
Слізоньками дрібненькими.
Не сама ж я по садoчку ходила,
Миленького за рученьку водила,
Цілувала-милувала,
До серденька пригортала, -
Я ж думала, що він буде мій!
"Козаченько, ти сухотонько моя,
Кажуть люди, що не буду я твоя!
Кажуть люди, сама бачу,
Не раз, не два на день плачу:
Я ж думала, що ти будеш мій!"
Oh on the mountain Cossack carry water,
The little Cossack girl asks:
"Cossack, my sable,
Take me with you
I will travel with you! "
And my dear - and on the mountain on a steep,
And I'll spend it very much,
Very small,
Flat logs,
Tears are small.
I didn't go to kindergarten myself,
I drove my little one by the hand,
Kissed-caressed,
I clung to my heart, -
I thought he would be mine!
"Cossack, you are my thinness,
People say I won't be yours!
People say, I see for myself,
More than once, not twice a day I cry:
I thought you would be mine! "