Текст песни Вогні Цитаделі - Хто я
Просмотров
17
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Вогні Цитаделі - Хто я, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Шукаючи світло закрию я очі,
Мене так лякає душі пустота...
Ім’я своє крикну у темряву ночі,
Та стало чужим це ім’я.
Приспів:
Я танець на скелі вечірньої тіні,
Я холод дощу у шаленстві грози.
Хто я без тебе? Хто я, хто я?..
Не залишай мене на одинці з думками
Невже за стіною є власне життя?
Куди приведе ця погоня за снами,
До порятунку чи до забуття?
Приспів
До вівтаря позабутого бога
Минуле у жертву принесу своє.
Благаю: "Пусти, мене кличе дорога,
Щоб знову собі повернути себе!".
Мертві обличчя, розбиті дзеркала,
Розірвані тіні, безглузді слова...
Я гість на балу де мене не чекали,
Якого зустріла одна пустота.
В порожньому залі лиш попіл і листя,
І лялька у масці на троні зі скла.
Закінчилось свято, прокинулись гості,
І плаче вона серед власного сну.
Мене так лякає душі пустота...
Ім’я своє крикну у темряву ночі,
Та стало чужим це ім’я.
Приспів:
Я танець на скелі вечірньої тіні,
Я холод дощу у шаленстві грози.
Хто я без тебе? Хто я, хто я?..
Не залишай мене на одинці з думками
Невже за стіною є власне життя?
Куди приведе ця погоня за снами,
До порятунку чи до забуття?
Приспів
До вівтаря позабутого бога
Минуле у жертву принесу своє.
Благаю: "Пусти, мене кличе дорога,
Щоб знову собі повернути себе!".
Мертві обличчя, розбиті дзеркала,
Розірвані тіні, безглузді слова...
Я гість на балу де мене не чекали,
Якого зустріла одна пустота.
В порожньому залі лиш попіл і листя,
І лялька у масці на троні зі скла.
Закінчилось свято, прокинулись гості,
І плаче вона серед власного сну.
Ища свет закрою я глаза,
Меня так пугает души пустота ...
Имя свое крикну во тьму ночи,
И стало чужим это имя.
припев:
Я танец на скале вечерней тени,
Я холод дождя в неистовстве грозы.
Кто я без тебя? Кто я, кто я? ..
Не оставляй меня наедине с мыслями
Неужели за стеной есть собственная жизнь?
Куда приведет эта погоня за снами,
К спасению или к забвению?
припев
К алтарю позабытого бога
Прошлое в жертву принесу свое.
Умоляю: "Пусти, меня зовет дорога,
Чтобы снова себе вернуть себя! ".
Мертвые лица, разбитые зеркала,
Разорваны тени, бессмысленные слова ...
Я гость на балу где меня не ждали,
Которого встретила одна пустота.
В пустом зале лишь пепел и листья,
И кукла в маске на троне из стекла.
Закончился праздник, проснулись гости,
И плачет она среди собственного сна.
Меня так пугает души пустота ...
Имя свое крикну во тьму ночи,
И стало чужим это имя.
припев:
Я танец на скале вечерней тени,
Я холод дождя в неистовстве грозы.
Кто я без тебя? Кто я, кто я? ..
Не оставляй меня наедине с мыслями
Неужели за стеной есть собственная жизнь?
Куда приведет эта погоня за снами,
К спасению или к забвению?
припев
К алтарю позабытого бога
Прошлое в жертву принесу свое.
Умоляю: "Пусти, меня зовет дорога,
Чтобы снова себе вернуть себя! ".
Мертвые лица, разбитые зеркала,
Разорваны тени, бессмысленные слова ...
Я гость на балу где меня не ждали,
Которого встретила одна пустота.
В пустом зале лишь пепел и листья,
И кукла в маске на троне из стекла.
Закончился праздник, проснулись гости,
И плачет она среди собственного сна.