Коли до прірви тільки крок і
Нікому не цікаво, скільки років
Ти йшов через терни до зірок
Ніщо не переверне підлий рок
Сам собі сказав би досить, та
Сліпо вірю в правду досі
І нехай я один тут на дорозі
Йтиму далі туди, де гасне осінь
Між тоннами бетону
Всупереч законам ми не тонем
Над сірим потоком монотонним
Я вірю, допоки волі повний
І грати невпинно небо мусить
Нехай з глибин я не вернуся
Хай піднятись з дна мене не пустить біль
Та знай, я не боюсь!
І не страшно впасти вниз
Слати тиск і лишатись чистим
Літати низько, до старту близько
Чи впасти, щоб потім піднятись ввись
Щоб дивитись прямо в очі
Тим, хто мені явно добра не хоче
І з надією на пошану й почесть
На аркушах свій лишати почерк
Коли до фінішу тільки мить
І в серці наміцно біль сидить
Хоч всі надії вщент розбиті
Та полум'я віри ще горить
І я тут до останньої іскри
Це мій безславний вічний спринт
Крізь безперестанний долі плин
Запам'ятай мене молодим.
Когда в пропасть только шаг и
Никому не интересно, сколько лет
Ты шел через тернии к звездам
Ничто не перевернет подлый рок
Сам себе сказал достаточно, и
Слепо верю в правду до сих пор
И пусть я один здесь на дороге
Пойду дальше туда, где гаснет осень
Между тоннами бетона
Вопреки законам мы не тонемы
Над серым потоком монотонным
Я верю, пока воли полный
И играть постоянно небо должно
Пусть из глубин я не вернусь
Пусть подняться со дна меня не пустит боль
И знай, я не боюсь!
И не страшно упасть вниз
Слать давление и оставаться чистым
Летать низко, до старта около
Или упасть, чтобы потом подняться ввысь
Чтобы смотреть прямо в глаза
Тем, кто мне явно добра не хочет
И с надеждой почет и почести
На листах свой оставлять почерк
Когда до финиша только миг
И в сердце накрепко боль сидит
Хотя все надежды вдребезги разбиты
И пламя веры еще горит
И я здесь до последней искры
Это мой бесславный вечный спринт
Сквозь непрестанный судьбы течение
Запомни меня молодым.