дивися стелиться дим і тане в моїх руках
ти уяви хоч на мить що той туман небеса
розлийся вітром німим в пустих і шумних містах
розсипся срібним піском в моїх холодних руках
в моїх байдужих думках, в моїх безсонних пустих ночах
тануть, тануть в серці моїм
твої гострі рани
ти залишив мене так рано
ти був для мене як світанок
але розтанув
чуєш, чуєш час мене зовсім не лікує
серце болить і так сумує
тільки цього ти не відчуєш
бо ти не цінуєш
не притупився мій біль і не зникає цей шок
я знаю ти вже чужий, чужий для моїх думок
а я ще досі живу в полоні твого тепла
і клею серце своє як із розбитого скла
я все тобі віддала тепер замерзла зовсім одна
see the smoke spread and melt in my hands
you imagine at least for a moment that that fog of heaven
flooded by the wind dumb in empty and noisy cities
scatter silver sand in my cold hands
in my indifferent thoughts, in my sleepless empty nights
melt, melt in my heart
your sharp wounds
you left me so early
you were like dawn for me
but melted
you hear, you hear me do not heal at all
the heart is sore and so sad
you will not feel this alone
because you do not appreciate
My pain is not dull and this shock does not disappear
I know you are alien, alien to my thoughts
and I still live in captivity of your warmth
and glue your heart like broken glass
I have given you everything now completely freezing