Буває, пливучи дорогами морськими,
Аби розвіятись, полюють моряки
На альбатросів тих, що в вишині над ними
Серед блакиті й хмар пливуть віддалеки.
Коли на палубу вже люта сила збила,
Король небес, що знав всі грози без числа.
Волочить важко так свої великі крила,
Мов сніжно-білі два розкинуті весла.
Крилатий мандрівник - який незграбний в рухах,
В польоті буйнокрил - каліка на ногах!
Ще й дражняться - той в дзьоб йому із люльки дмуха,
А той, глузуючи, кульгає, ніби птах!
Поете! Князю хмар твоя подібна сила,
Між блискавок ти свій у грозовій імлі;
Але під шал образ перешкоджають крила
Тобі, вигнанцеві, ступати по землі.
Buvaє, plivuchi dear Morskimi,
Abi rose, seamen love
On albatross quiet, scho in vishinі over them
Sered blakitі y hmar plvut viddaleki.
Koli on the deck vzhe lyuta force zbil,
The king of the heavens, knowing all things without number.
Drag vazhko so svoї great krill,
Mov sn_zhno-bіl_ two rozkinut_ oars.
Krilatiy mandrivnik - yaky nezgrabny in rukh,
Buynokril in polotі - kalіka on his feet!
Here is another to fight - the one in Dzhob Yomu іz cradle Dmukha,
And that, gluzuyuchi, kulg, nibi ptah!
Sing! The prince hmar your strength
Mіzh bliskovki svіy have thunderstorm імлі;
Ale pid shal image cross krill
Tobi, Vignants, walk along the land.