Хто цілує вуста твої знову,
Запитав я тебе тихо-тихо.
І мені відгукнулось луною лихо, лихо, лихо.
Хто до серця тебе пригортає,
Думка билася в скроню сумна.
Промайнуло в зеленім розмаї
Чужина, чужина, чужина, чужина.
Приспів:
Де ти люба моя, де ти мила,
Наді мною твій образ літав.
Так хотілось у даль неозору,
Тільки бог нам піднятись не дав.
Де ти люба моя, де ти мила,
Наді мною твій образ літав
Так хотілось у даль неозору,
Тільки бог нам піднятись не дав.
Хто забрав у нас зоряні роси,
І невже завинив в тому я.
Хто розпестить розбещені коси,
Так я к пестила ніжність моя.
Заросла та казкова стежина,
Зацвіли дикі квіти на ній.
Де ти ніжна і рідна людина,
Я навіки залишився твій.
Приспів:
Hto tsiluu wusta znova,
I fed you quietly.
І menі vidguknulsya moon famously, famously, famously.
Hto fucking youє
Dumka was beating in summons.
Blown in green rosma
A stranger, a stranger, a stranger, a stranger.
Pripіv:
De ti my love, de ti sweet
Above me is your image of Lithuania.
So I wanted to be far from neozora,
Tilki God didn’t give us.
De ti my love, de ti sweet
Above me your image of Lithuania
So I wanted to be far from neozora,
Tilki God didn’t give us.
Hto taking away from us zoryanі rosi,
I nevertheless accused me of that.
Hto rozbestvenny rozoshi Kosi,
So I cherished my love.
Thicket that Kazkov stegin,
Zatsvіli dikі quіti on nіy.
De ti nіzhna і rіdna lyudina,
I’ve got enough of TV.
Pripіv: