Зриває дах
Та пече в моїх скронях.
Катастрофа
Затягнулась ненароком.
Крах!
Я ніби ранений птах.
Жива істота,
Що б’ється від току.
А місто спить і не чує
Моїх криків,
Моїх ударів ліктями
Об стіну.
А місто спить і не бачить
Мої очі.
Не відчуває, як ламає
Мені спину!
І що робити,
Коли просто безвихідь,
Коли не знаєш:
Направо чи вліво?!
Де прочитати,
Прослухати, вчити,
Як дивитись вперед,
Але сміло?!
Не відпускає,
Жбурляє, як камінь,
Перекидає з голови
І на п’яти.
І ти не знаєш,
Що з тобою буде далі,
Які в бою
Твої будуть втрати?!
Маєш крила – то літай!
Маєш плечі – то тримай!
Маєш вуха – то слухай!
Віру в себе не втрачай!
Якби я міг
Зазирнути в майбутнє,
Перекрутити і
Поставити крапку.
Якби я міг
Розтрощити минуле
І будувати все
Знову спочатку.
Налаштувати
Міцні коридори,
Відкрити вікна,
Всміхнутися щиро.
Контролювати
Всі точки опори
І знати, що в мене
Міцна квартира!
Не сяде дах,
Не розваляться стіни,
Постійно тепло
І солодко буде.
З моїх думок
Позникають всі тіні,
А вранці
Хтось ласкаво розбудить!
Переступлю за поріг
І зрадію:
Навколо кольорові сни,
Наче мрія.
Я озирнусь
На свої катастрофи
І зрозумію,
Що маю надію!..
Маєш крила – то літай!
Маєш плечі – то тримай!
Маєш вуха – то слухай!
Віру в себе не втрачай!
срывает крышу
И печет в моих висках.
катастрофа
Затянулась ненароком.
Крах!
Я бы ранен птица.
Живое существо,
Что бьется от тока.
А город спит и не слышит
Моих криков,
Моих ударов локтями
О стену.
А город спит и не видит
Мои глаза.
Не чувствует, как ломает
Мне спину!
И что делать,
Когда просто тупик,
Когда не знаешь:
Направо или влево ?!
Где прочитать,
Прослушать учить,
Как смотреть вперед,
Но смело ?!
Не отпускает,
Швыряет, как камень,
Перебрасывает из головы
И на пятки.
И ты не знаешь,
Что с тобой будет дальше,
Которые в бою
Твои потери ?!
Имеешь крылья - то летай!
Имеешь плечи - то держи!
Имеешь уши - слушай!
Веру в себя не теряй!
Если бы я мог
Заглянуть в будущее,
перекрутить и
Поставить точку.
Если бы я мог
сокрушить прошлое
И строить все
Опять сначала.
настроить
Крепкие коридоры,
Открыть окна,
Улыбнуться искренне.
контролировать
Все точки опоры
И знать, что у меня
Прочная квартира!
Не сядет крыша,
НЕ развалятся стены,
постоянно тепло
И сладко будет.
Из моих мыслей
Погибнут все тени,
А утром
Кто-то ласково разбудит!
Переступлю порога
И обрадуюсь:
Вокруг цветные сны,
Как мечта.
Я оглянусь
На свои катастрофы
И пойму,
Что надеюсь! ..
Имеешь крылья - то летай!
Имеешь плечи - то держи!
Имеешь уши - слушай!
Веру в себя не теряй!