Сергій Мартинюк
я твій
Уявляти твоє запатлане волосся
Ми вперше цього літа під дощем й здалося
Босоніж по тротуарах через сонне місто
Я цілую твої родимки і в серці тісно
Не знаходжу більше слів а ти в пітьмі знаходиш
Мої губи навпомацки пальцем проводиш
По найтонших моїх струнах вибухаю сонцем
Світ міліє коли поруч ти аби надовше
Я твій
Я твій
Зацілований до смерті
Але живий
Я твій
Я твій
Відпускай мене тримаючи
у космос пустий
ціла ніч попереду, підвіконники й дощ
нам співають і хочеться відірватись від площ
і розтанути в краплях в піднебесних краях
твої плечі в обіймах моїх але як
розказати тобі як повітря зникає
коли твій телефон все не відповідає
й де на цілій планеті відшукати те місце
де без тебе було б мені добре та звісно
приспів
уявляти твої такі турботливі пальці
коли ти моїх губ ними ніжно торкаєшся
серед сотень імен твоє на доторк впізнаю
телефонуй частіше тут на тебе чекають
Sergey Martynyuk
I'm yours
Imagine your flabby hair
We for the first time this summer was in the rain and it seemed
Barefoot on the sidewalks through a sleepy city
I kiss your birthmarks and close my heart
I can not find more words and you find in darkness
My lips are on your finger with your finger
In the finest of my strings I blast the sun
Millions of miles when you are near you for a long time
I'm yours
I'm yours
Kissed to death
But alive
I'm yours
I'm yours
Let me hold on
the space is empty
the whole night ahead, window sills and rain
we are singing and want to get away from the squares
and melt in drops in the celestial edges
your shoulders in my arms but how
tell you how the air disappears
when your phone is not answering
And where on the whole planet to find that place
where without you it would be nice to me and of course
chorus
Imagine your so careful fingers
when you touch your lips gently
among the hundreds of names you will recognize on the touch
call here more often here waiting for you