Текст песни бачить лише серце - Зупинка
Просмотров
15
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни бачить лише серце - Зупинка, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Зупинка,
віщую млявий галас коло дверей вагона.
Продовжуємо рух в напрямку нікуди.
Заминка,
Пасажири, заходьте будь ласка швидше. Камон,
і справді, швидше, - обурились люди.
Тут і школярі, що бояться спізнитися бодай на хвилину.
Робітники стоять з думкою, сьогодні точно покину.
Пенсіонери і студенти неважливо собі їдуть,
Неквапливі та втомлені, розлючені і чутливі.
Провідника немає, ми ж в метро.
Сказати б комусь, щоб винесли цей непотріб -
Усіх людей без мети віднести би в бюро.
Бюро знахідок, крайні праві двері навпроти.
Залишуся лише я і мої думки.
А ще декілька таких же самотньо хворих.
Вони відкриють тут драм балет і гуртки,
І почнуть творити свою історію.
Потім виженуть
і мене, і зайві думки також
Виженуть на милість холодних вітрів та колючих огорож.
Я знову заскочу в рандомний потяг
І мокрий, знедолений сяду під протяг.
У цьому світі мені прихиститися ніде.
Поїзд далі не їде…
віщую млявий галас коло дверей вагона.
Продовжуємо рух в напрямку нікуди.
Заминка,
Пасажири, заходьте будь ласка швидше. Камон,
і справді, швидше, - обурились люди.
Тут і школярі, що бояться спізнитися бодай на хвилину.
Робітники стоять з думкою, сьогодні точно покину.
Пенсіонери і студенти неважливо собі їдуть,
Неквапливі та втомлені, розлючені і чутливі.
Провідника немає, ми ж в метро.
Сказати б комусь, щоб винесли цей непотріб -
Усіх людей без мети віднести би в бюро.
Бюро знахідок, крайні праві двері навпроти.
Залишуся лише я і мої думки.
А ще декілька таких же самотньо хворих.
Вони відкриють тут драм балет і гуртки,
І почнуть творити свою історію.
Потім виженуть
і мене, і зайві думки також
Виженуть на милість холодних вітрів та колючих огорож.
Я знову заскочу в рандомний потяг
І мокрий, знедолений сяду під протяг.
У цьому світі мені прихиститися ніде.
Поїзд далі не їде…
остановка,
предвещает вялый шум у двери вагона.
Продолжаем движение в направлении некуда.
заминка,
Пассажиры, заходите пожалуйста быстрее. Камон,
и действительно, скорее, - возмутились люди.
Здесь и школьники, боятся опоздать хотя бы на минуту.
Рабочие стоят с мнением, сегодня точно брошу.
Пенсионеры и студенты неважно себе едут,
Неторопливые и уставшие, разъяренные и чувствительны.
Проводников нет, мы же в метро.
Сказать кому-то, чтобы вынесли этот хлам -
Всех людей без цели отнести бы в бюро.
Бюро находок, крайне правые двери напротив.
Останусь только я и мои мысли.
А еще несколько таких же одиноко больных.
Они откроют здесь драм балет и кружки,
И начнут творить свою историю.
затем выгонят
и меня, и лишние мысли также
Выгонят на милость холодных ветров и колючих ограждений.
Я снова забегу в рандомный поезд
И мокрый, обездоленный сяду под сквозняк.
В этом мире мне укрыться негде.
Поезд дальше не едет ...
предвещает вялый шум у двери вагона.
Продолжаем движение в направлении некуда.
заминка,
Пассажиры, заходите пожалуйста быстрее. Камон,
и действительно, скорее, - возмутились люди.
Здесь и школьники, боятся опоздать хотя бы на минуту.
Рабочие стоят с мнением, сегодня точно брошу.
Пенсионеры и студенты неважно себе едут,
Неторопливые и уставшие, разъяренные и чувствительны.
Проводников нет, мы же в метро.
Сказать кому-то, чтобы вынесли этот хлам -
Всех людей без цели отнести бы в бюро.
Бюро находок, крайне правые двери напротив.
Останусь только я и мои мысли.
А еще несколько таких же одиноко больных.
Они откроют здесь драм балет и кружки,
И начнут творить свою историю.
затем выгонят
и меня, и лишние мысли также
Выгонят на милость холодных ветров и колючих ограждений.
Я снова забегу в рандомный поезд
И мокрый, обездоленный сяду под сквозняк.
В этом мире мне укрыться негде.
Поезд дальше не едет ...