Текст песни Бруно Ферреро - Сигнал
Просмотров
36
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Бруно Ферреро - Сигнал, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Після страшної бурі на морі вцілілий бідолаха, учепившись за рештки свого човна, добрався до маленького безлюдного острівка. Острівець той майже суцільно вкривали непривітні гострі скелі. Бідака став гаряче благати Бога, аби його порятував. Кожного дня він вдивлявся, чи десь-там, з-за горизонту, не з’явиться допомога, проте ніхто з нею не поспішав.
Коли минуло так кілька днів, він почав потроху облаштовуватися. Доклавши чимало зусиль, виготовив знаряддя для обробітку землі, а також для полювання. У поті чола він розклав вогнище, збудував курінь і сховок на випадок бурі.
Так спливло кілька місяців. Бідолаха невпинно молився, проте жодне судно не з’являлося на видноколі.
Одного дня вітер несподівано подув на вогнище і полум’я лизнуло циновку. В одну мить усе спалахнуло. У небо піднялися хмари густого диму. Багатомісячна праця обернулася у невеличку купку попелу. Сердега намагався бодай щось урятувати, та врешті впав на землю і залився слізьми. «Господи Боже, чому? Чому це сталося?»
Через кілька годин до острова наблизився великий корабель. Рятівники на шлюпці припливли, аби забрати страждальця.
«Як ви довідалися, що я є тут?» — ще не ймучи віри, спитав він.
«Ми побачили димовий сигнал», — відповіли йому.
Твої нинішні труднощі — наче сигнали, що заповідають майбутнє щастя. Бог прибуде, щоб тебе спасти.
«Яка найкоротша дорога, щоб зустрітися з Богом?»
«Життя в інвалідному візку», — відповів чоловік без ніг.
Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»
Коли минуло так кілька днів, він почав потроху облаштовуватися. Доклавши чимало зусиль, виготовив знаряддя для обробітку землі, а також для полювання. У поті чола він розклав вогнище, збудував курінь і сховок на випадок бурі.
Так спливло кілька місяців. Бідолаха невпинно молився, проте жодне судно не з’являлося на видноколі.
Одного дня вітер несподівано подув на вогнище і полум’я лизнуло циновку. В одну мить усе спалахнуло. У небо піднялися хмари густого диму. Багатомісячна праця обернулася у невеличку купку попелу. Сердега намагався бодай щось урятувати, та врешті впав на землю і залився слізьми. «Господи Боже, чому? Чому це сталося?»
Через кілька годин до острова наблизився великий корабель. Рятівники на шлюпці припливли, аби забрати страждальця.
«Як ви довідалися, що я є тут?» — ще не ймучи віри, спитав він.
«Ми побачили димовий сигнал», — відповіли йому.
Твої нинішні труднощі — наче сигнали, що заповідають майбутнє щастя. Бог прибуде, щоб тебе спасти.
«Яка найкоротша дорога, щоб зустрітися з Богом?»
«Життя в інвалідному візку», — відповів чоловік без ніг.
Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі»
После страшной бури на море уцелевший бедняга, уцепившись за остатки своей лодки, добрался до маленького необитаемого островка. Островок тот почти сплошь покрывали неприветливые острые скалы. Бедолага стал горячо молить Бога, чтобы его спас. Каждый день он смотрел, или где-там, из-за горизонта, не явится помощь, однако никто с ней не спешил.
Когда прошло так несколько дней, он начал понемногу обустраиваться. Приложив немало усилий, изготовил орудия для обработки земли, а также для охоты. В поте лица он разложил костер, построил шалаш и укрытие на случай бури.
Так прошло несколько месяцев. Бедняга неустанно молился, однако ни одно судно не появлялось на горизонте.
Однажды ветер неожиданно подул на костер и пламя лизнуло циновку. В один миг все вспыхнуло. В небо поднялись облака густого дыма. Многомесячная работа обернулась в небольшую кучку пепла. Бедняга пытался хоть что-то спасти, и в конце упал на землю и залился слезами. «Господи Боже, почему? Почему это произошло? »
Через несколько часов к острову подошел большой корабль. Спасатели на шлюпке приплыли, чтобы забрать страдальца.
«Как вы узнали, что я здесь?» - еще не веря, спросил он.
«Мы увидели дымовой сигнал», - ответили ему.
Твои нынешние трудности - как сигналы, завещают будущее счастье. Бог прибудет, чтобы тебя спасти.
«Какая короткая дорога, чтобы встретиться с Богом?»
«Жизнь в инвалидной коляске», - ответил человек без ног.
Из книги Бруно Ферреро «365 коротких историй для души»
Когда прошло так несколько дней, он начал понемногу обустраиваться. Приложив немало усилий, изготовил орудия для обработки земли, а также для охоты. В поте лица он разложил костер, построил шалаш и укрытие на случай бури.
Так прошло несколько месяцев. Бедняга неустанно молился, однако ни одно судно не появлялось на горизонте.
Однажды ветер неожиданно подул на костер и пламя лизнуло циновку. В один миг все вспыхнуло. В небо поднялись облака густого дыма. Многомесячная работа обернулась в небольшую кучку пепла. Бедняга пытался хоть что-то спасти, и в конце упал на землю и залился слезами. «Господи Боже, почему? Почему это произошло? »
Через несколько часов к острову подошел большой корабль. Спасатели на шлюпке приплыли, чтобы забрать страдальца.
«Как вы узнали, что я здесь?» - еще не веря, спросил он.
«Мы увидели дымовой сигнал», - ответили ему.
Твои нынешние трудности - как сигналы, завещают будущее счастье. Бог прибудет, чтобы тебя спасти.
«Какая короткая дорога, чтобы встретиться с Богом?»
«Жизнь в инвалидной коляске», - ответил человек без ног.
Из книги Бруно Ферреро «365 коротких историй для души»