Жив та був собі козак, зірви-голова,
Та й сподобалась йому, жінка другова.
Ніби досі він не жив, він шукав траву,
Попридвога зворожив, жінку другову.
Долвелось ідти на січ, під хоругвами.
Та й не з ним була в ту ніч.Жінка другова.
Чуєш шабельки дзвенять, дим та зарище.
Їдуть на ворожу рать, два товариша.
Козак коника обняв, під попругою,
Кулю на себе прийняв,
Яка другові...
Іще більше ворогів, друг знесиленний,
Пролунало серед гір, "-Прощай милая!"
Поверталися на Січ, під хоругвами.
Гірко плакала в ту ніч, жінка другова...
There was a Cossack, a headache, a headache
And he liked him, a woman friend.
He still did not live, he was looking for grass,
I cursed the prodigo, a friend of mine.
It was necessary to go to Sich, under the banners.
And he was not with him that night. The woman is friend.
You hear the stencils rattling, smoke and squeamish.
Go to the enemy army, two comrades.
Kozak grasped the grasshopper, under the elastic
I took the ball myself
What a friend ...
Still more enemies, a friend is weakened,
It sounded in the middle of the mountains, "" Come on sweet! "
Returned to the Sich, under the banners.
He was crying grimly that night, a friend of mine ...