1
Вечір тихо на землю упав,
Засвітив зірницями.
Ти забув, як мені обіцяв
Бути вірним і ніжним лицарем.
Ти згадай, що мені говорив,
Звав ти "наймилішою".
Ой, навіщо ти серце дурив?
Ти ж, мій милий, ходив до іншої!
Приспів:
Не стій під вікном,
Не дивись засмучено.
Не стій під вікном,
Я вже заручена.
Не жди, не ходи,
Разом не стояти нам.
Не жди, не ходи,
Я вже засватана.
2
Я в минуле зруйную місток,
Злине сум сполохано.
І ростане, як перший сніжок,
Ця любоав моя непрохана.
1
Вечер тихо на земле упал,
Освещенный звездами.
Вы забыли, как я обещал
Быть верным и нежному рыцарю.
Вы помните, что мне сказали,
Мы позвонили «легче».
О, почему у тебя запечено сердце?
Ты, мой милый, пошел к другому!
Припев:
Не стоять под окном,
Не выглядими расстроиться.
Не стоять под окном,
Я уже обручал.
Не железная дорога, не ходи,
Вместе не стенд нас.
Не железная дорога, не ходи,
Я уже был найден.
2
Я в прошлом разрушенным мостом,
Дренированные суммы пролились.
И расти как первый снежный ком,
Эта любовь моя несправедливая.