Ти втретє цього літа зацвітеш
Такою квіткою тендітною, п’янкою.
Кімната втратить риси супокою,
Бо речі увійдуть у твій кортеж.
Обернеш пил на срібло і кришталь,
Наділиш тіні здатністю до тліну.
Одна із пелюсток розсуне стіни,
Ти – даль, і подолаєш іншу даль.
В людей уже нема своїх святинь,
Ти можеш стати першою, одначе
Знай, біля тебе жоден не заплаче
І пам’ятай: два дні всього цвісти.
Ти втретє цього літа зацвітеш
Такою квіткою тендітною, п’янкою.
Кімната втратить риси супокою,
Бо речі увійдуть у твій кортеж.
You will bloom for the third time this summer
Such a flower is fragile, intoxicating.
The room will lose its features of peace,
Because things will enter your motorcade.
You will turn the dust into silver and crystal,
You will give shadows the ability to rot.
One of the petals will spread the walls,
You are the distance, and you will overcome the other distance.
People no longer have their shrines,
You can be the first, however
Know that no one will cry near you
And remember: two days of flowering.
You will bloom for the third time this summer
Such a flower is fragile, intoxicating.
The room will lose its features of peace,
Because things will enter your motorcade.