Де степи широкі, де трави високі,
Де несе шалений вітер
Перекотиполе в далину,
Їдуть, їдуть наші хлопці,
Славні наші хлопці-запорожці
За царя чужого на чужу війну.
Тільки вітер знає, де козак співає
Про свою дівчину вірну,
Про далеку рідну сторону,
І про батька, і про матір,
Про садок вишневий коло хати,
Про царя чужого, про чужу війну.
Їдуть хлопці шляхом, лине думка птахом,
Колись батько теж поїхав,
А додому вже не повернув.
Їдуть, їдуть загибати,
Їдуть буйні голови складати,
За царя чужого на чужу війну.
Виростай же, сину, підеш на чужину,
Прилітай же чорний ворон,
Принеси недобру новину,
Не одна заплаче мати,
Доки будуть діти воювати,
За царя чужого у чужу війну.
Где степи широкие, где травы высокие,
Где несет сильный ветер
Перекати в даль,
Едут, едут наши ребята,
Славные наши ребята-запорожцы
При царе чужого на чужую войну.
Только ветер знает, где казак поет
О своей девушке верную,
О далекой родной сторону,
И об отце, и о матери,
О садок вишневый коло хаты,
О царе чужого, о чужой войне.
Едут ребята путем, несется мнение птицей,
Когда отец тоже уехал,
А домой уже не вернул.
Едут, едут погибать,
Едут буйные головы составлять,
При царе чужого на чужую войну.
Вырастай же, сынок, пойдешь на чужбину,
Прилетай же черный ворон,
Принеси недобрую новость,
Не одна заплачет мать,
Пока будут дети воевать,
При царе чужого в чужую войну.