СЯДЕШ У ПОЇЗД
М. Чапінська, Р. Скиба, С. Краєвський
Шурхоче вітер у волоссі, жбурляє листя нам у лиця.
Коли керує світом осінь, мені удома не сидиться.
Я поїздам повірю скоро - нехай везуть куди бажають,
Хай на перон зійдуться хором ті, що мене не проводжають.
Сядеш у поїзд, хай собі їде може у Прагу, може у Відень,
Мокрі дерева бігтимуть слідом, лишиш позаду всі радощі й біди.
Залишу вдома свій годинник, втечу від справ і від погоди,
Усе забуду, все покину, і ніц мені не буде шкода.
Нехай мій гаманець порожній, моя дорога невідома,
Я стану вільним подорожнім, найголовніше - вийти з дому
SIT AT THE TRAIN
M. Chapinska, R. Skiba, S. Kraєvsky
Shurhoche vіter at volossi, zburlyaє leafing to us at the Lyceum.
If keruє svіtom osin, men udoma not sit.
I’ll see you soon - don’t get too bad
Hey to the peron, go into the chorus of choices, but don’t spend much time with me.
Sit down at the train, high road at the city of Prague, at the city,
Wet wood bіgtimut slіdom, depriving him of all joyful bіdi.
I’ll fill in the house with my holy yearbook, I’m meeting with the help and wait,
I will forget the mustache, I’ll leave everything, and I will not be a Skoda.
Nekhay my gamanets empty, my way to the house,
I’ll become a vilnim podorozhny, naygolovnіshe - go home