Загадкова
Золота й небесна жінка
В золотім й небеснім місті,
В золотій своїй квартирі,
Місить глину, а не тісто.
Вона тішиться роботі,
Вона згадує про сон свій,
У її тісній квартирі,
Ночувало нині сонце.
Він тобі наснився, й потім,
Ти його зліпила з глини,
Ти не мала половини,
Нині маєш, не радієш.
Приспів:
Загадкова, загадкова, загадкова,
Без любові ти хотіла так любові,
Нині маєш і змовкаєш на півслові, загадкова,
Загадкова, загадкова, загадкова.
Золота й небесна жінка
В золотім й небеснім місті,
В золотій своїй квартирі,
Прошепоче ніжні вісті.
Не про те, що ніч ліпила
Своє щастя довгождане,
А про глину, як причину
Сну, безсоння і кохання.
Він тобі наснився, й потім,
Ти його зліпила з глини,
Ти не мала половини,
Нині маєш, не радієш.
Приспів
Він тобі наснився, й потім,
Ти його зліпила з глини,
Ти не мала половини,
Нині маєш, не радієш.
Загадочный
Золото и небесная женщина
В золотом и небесном городе,
В золотой квартире,
Пропускает глину, а не тесто.
Она довольна работой,
Она помнит свою мечту,
В ее тесной квартире,
Солнце осталось сейчас.
Он мечтал, а потом,
Ты получил это от глины,
У тебя не было половины,
Теперь у вас есть, вы не радуетесь.
Припев:
Загадочный, загадочный, загадочный,
Без любви ты хотел, чтобы любить,
Теперь у вас есть и молчать за половину слова, загадочный,
Загадочный, загадочный, загадочный.
Золото и небесная женщина
В золотом и небесном городе,
В золотой квартире,
Нежные новости прошептали.
Не о ночной плесень
Ваше счастье долго газщено,
И о глине как о причине
Сон, бессонница и любовь.
Он мечтал, а потом,
Ты получил это от глины,
У тебя не было половины,
Теперь у вас есть, вы не радуетесь.
Припев
Он мечтал, а потом,
Ты получил это от глины,
У тебя не было половины,
Теперь у вас есть, вы не радуетесь.