Текст песни Петро Сказків - Гра на цимбалах,мінус для худ читання
Просмотров
7
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Петро Сказків - Гра на цимбалах,мінус для худ читання, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Служили хлопці у десанті… (Балада про солдатську дружбу) .
Служили хлопці у десанті,
В Афгані доля їх звела.
Сергій родився в Салехарді,
Павло – з подільського села.
Ні з чим на світі не зрівняти
Братерства дружбу бойову –
Набої й хліб ділять солдати,
Наряди й службу стройову…
В однім з боїв, під Кандагаром
Сергій, поранений, упав –
Скосив душман його ударом,
Та Пашка друга врятував!
Закрив собою побратима –
За друга люту смерть прийняв!
Військова дружба – нерушима,
Так подолянин всім казав…
Летять роки, десятиліття,
Країни тої вже нема.
Та не скінчилось лихоліття –
Бо для русні є скрізь війна!
Пройшов Сергій Чечню, Молдову,
“Звільняв” Нагірний Карабах,
Спалив Осетію, бідову –
Немало крові на руках!
Та воїн завжди вірив свято
В усе, що Кремль йому казав!
Вождеві вірив він затято,
Що “рускій мір” скрізь захищав?!
І знов нова командировка…
Не може бути??? На Донбас???
Все правильно, в руках шифровка –
Наказ прямий, без викрутас!
Та руки раптом затремтіли,
З ким воювати, ми ж брати?
Й думки в минуле полетіли
І нерви стали мов дроти…
Згадався Пашка, Україна,
Десь там в подільському селі
Друг сиротою лишив сина,
Останній слід свій на землі…
Давно він був там й не згадати,
Це ж скільки пролетіло літ!
Чи ще жива старенька мати…
Чоло враз вкрив зрадливий піт.
Куди ж це ми? А як же Пашка?
Солдатська дружба навіки?
Та є наказ…Хоч страшно й важко,
Вперед! До бою, русаки!
І ось Донбас, і бій палає,
В прицілі укра голова
Вогонь! І постріл враз лунає,
І смерть летить вже із ствола!
Аж раптом ворог оглянувся
І глянув прямо у приціл,
І світ разом перевернувся –
І скам’янів враз русофіл…
Бо через оптику на нього
Дивився Пашка-побратим?!
Він друга бачив знов живого,
Таким, як був він, молодим!
Той самий погляд милий, мужній!
Такі ж усміхнені уста!
Знайомий облік, серцю дружній!
Натура щира і проста!...
Сергій рвонувся і над полем
Полинув дикий болю крик
Розлігся громом понад боєм
Його біди звірячий рик!
Та куля вже знайшла поживу….
Упав уражений солдат,
Бо на війні не місце диву
І смерть не випустить з лещат….
Десантник вилетів з окопу
Прибіг і бранця обійняв
З-за пазухи, наче з окропу
Жетон із прізвищем дістав!
Оглухло небо, потьмяніло –
Це був радянський медальйон!
Кого душа вже відлетіла
Давно в небесний батальйон…
Того, хто спас його від смерті,
Хто дарував йому життя,
Хоч мусив сам за це померти –
Пішов за дружбу в небуття!
А він віддячив смертю сина!
Хай буде проклята війна!
Хай буде проклята країна
Де люди – гірше за лайна!
Молю тебе, Всевишній, зглянься!
І каяття моє прийми!
Прости гріхи, яких набрався,
До себе грішника візьми!
Мов в забутті підняв солдата,
І навпростець пішов, крізь бій
Недовго кари йому ждати –
Розплата буде за розбій!
Ще крок і міна під ногами
Здійняла землю в небеса –
Господь прийняв обох, з гріхами
Червона вкрила все роса…
Жнива кістлява святкувала,
Збирала щедрий урожай.
Убивць до пекла посилала,
Героїв відправляла в Рай.
Лише Сергія душу грішну
Лишила поміж двох світів –
Щоб лила та сльозу невтішну
За дружбу, зраджену, братів…
Служили хлопці у десанті,
В Афгані доля їх звела.
Сергій родився в Салехарді,
Павло – з подільського села.
Ні з чим на світі не зрівняти
Братерства дружбу бойову –
Набої й хліб ділять солдати,
Наряди й службу стройову…
В однім з боїв, під Кандагаром
Сергій, поранений, упав –
Скосив душман його ударом,
Та Пашка друга врятував!
Закрив собою побратима –
За друга люту смерть прийняв!
Військова дружба – нерушима,
Так подолянин всім казав…
Летять роки, десятиліття,
Країни тої вже нема.
Та не скінчилось лихоліття –
Бо для русні є скрізь війна!
Пройшов Сергій Чечню, Молдову,
“Звільняв” Нагірний Карабах,
Спалив Осетію, бідову –
Немало крові на руках!
Та воїн завжди вірив свято
В усе, що Кремль йому казав!
Вождеві вірив він затято,
Що “рускій мір” скрізь захищав?!
І знов нова командировка…
Не може бути??? На Донбас???
Все правильно, в руках шифровка –
Наказ прямий, без викрутас!
Та руки раптом затремтіли,
З ким воювати, ми ж брати?
Й думки в минуле полетіли
І нерви стали мов дроти…
Згадався Пашка, Україна,
Десь там в подільському селі
Друг сиротою лишив сина,
Останній слід свій на землі…
Давно він був там й не згадати,
Це ж скільки пролетіло літ!
Чи ще жива старенька мати…
Чоло враз вкрив зрадливий піт.
Куди ж це ми? А як же Пашка?
Солдатська дружба навіки?
Та є наказ…Хоч страшно й важко,
Вперед! До бою, русаки!
І ось Донбас, і бій палає,
В прицілі укра голова
Вогонь! І постріл враз лунає,
І смерть летить вже із ствола!
Аж раптом ворог оглянувся
І глянув прямо у приціл,
І світ разом перевернувся –
І скам’янів враз русофіл…
Бо через оптику на нього
Дивився Пашка-побратим?!
Він друга бачив знов живого,
Таким, як був він, молодим!
Той самий погляд милий, мужній!
Такі ж усміхнені уста!
Знайомий облік, серцю дружній!
Натура щира і проста!...
Сергій рвонувся і над полем
Полинув дикий болю крик
Розлігся громом понад боєм
Його біди звірячий рик!
Та куля вже знайшла поживу….
Упав уражений солдат,
Бо на війні не місце диву
І смерть не випустить з лещат….
Десантник вилетів з окопу
Прибіг і бранця обійняв
З-за пазухи, наче з окропу
Жетон із прізвищем дістав!
Оглухло небо, потьмяніло –
Це був радянський медальйон!
Кого душа вже відлетіла
Давно в небесний батальйон…
Того, хто спас його від смерті,
Хто дарував йому життя,
Хоч мусив сам за це померти –
Пішов за дружбу в небуття!
А він віддячив смертю сина!
Хай буде проклята війна!
Хай буде проклята країна
Де люди – гірше за лайна!
Молю тебе, Всевишній, зглянься!
І каяття моє прийми!
Прости гріхи, яких набрався,
До себе грішника візьми!
Мов в забутті підняв солдата,
І навпростець пішов, крізь бій
Недовго кари йому ждати –
Розплата буде за розбій!
Ще крок і міна під ногами
Здійняла землю в небеса –
Господь прийняв обох, з гріхами
Червона вкрила все роса…
Жнива кістлява святкувала,
Збирала щедрий урожай.
Убивць до пекла посилала,
Героїв відправляла в Рай.
Лише Сергія душу грішну
Лишила поміж двох світів –
Щоб лила та сльозу невтішну
За дружбу, зраджену, братів…
Мальчики служили в приземлении ... (баллада солдатской дружбы).
Служил мальчикам в посадке,
В афганской судьбе их принесли.
Сергей родился в Салехарде,
Пол - из деревни Подильски.
В мире нечего сравнить
Братья о дружбе - борьба -
Боеприпасы и хлеб разделены солдатами,
Наряды и обслуживание Стийова ...
В одном из битв, под кандагаром
Сергей, ранен, упал -
Бросил свой удар за удар,
Но подруга Пашка спас!
Закрыл мои братья -
Он принял вторую ожесточенную смерть!
Военная дружба - инспекция,
Итак, Подолинин сказал всем ...
Лет летать, десятилетия,
Страна ушла.
Но не закончил страдания -
Потому что есть война для русского!
Прошел Сергей Чечня, Молдова,
«Выпустил» Нагирни Карабах,
Сгоревшая Ossetia, бедная -
Много крови на твоих руках!
И воин всегда верил в праздник
Во всем, что сказал ему Кремль!
Лидер полагал, что он упрямый,
Что была защищена русская мера повсюду?!
И снова новый командир ...
Не может быть??? В Донбасе ???
Все правильно, в руках шифрования -
Порядок прямой, без уловка!
И руки внезапно дрожали,
С кем мы должны бороться?
И мысли в прошлом летели
И нервы стали как провода ...
Паша был упомянут, Украина,
Где -то там, в деревне Подильски
Сирота с сиротой оставил сына,
Последний прослеживает тебя на земле ...
Давно он был там и не помнил,
Это сколько лет пролетало!
Старая старая мать все еще живая ...
Лоб сразу же покрыл коварный пот.
Где мы? А как насчет пасты?
Дружба солдата навсегда?
И есть приказ ... хотя и страшно и сложный,
Вперед! В битве, русские!
А вот и Донбас, и битва горит,
В глазах украинской главы
Огонь! И выстрелил сразу,
И смерть летит из ствола!
Внезапно враг оглянулся
И посмотрел прямо в вид,
И мир перевернулся -
И окаменелость сразу же была руссофилом ...
Потому что из -за оптики на нем
Были сами соны?!
Он снова увидел второго живого,
То, как он был, молодой!
То же самое выглядит мило, смело!
Тот же улыбающийся рот!
Знакомый бухгалтерский учет, дружелюбное сердце!
Природа искренняя и простая! ...
Сергей бросился и через поле
Сжимал дикую боль
Лгал с громом над битвой
Его проблемы - жестокий рик!
Но пуля уже нашла еду…
Упал пострадавшим солдатом,
Ибо в войне не место удивления
И смерть не будет освобождена от ручки…
Десант улетел из траншеи
Подошел, и заключенный обнял
Из -за пазухи, как будто из кипящей воды
Токен с его именем получил!
Ошеломленный небо, потемнел -
Это был советский медальон!
Кого душа уже пролетела
Долгое время в небесном батальоне ...
Тот, кто спас его от смерти,
Кто дал ему жизнь,
Хотя он должен был умереть за это -
Он пошел за дружбой в забвении!
И он поблагодарил смерть своего сына!
Пусть война будет проклята!
Пусть проклятая страна
Где люди хуже дерьмо!
Я молюсь с вами, Всемогущий, смотри!
И возьми мое раскаяние!
Простите грехи, которые были получены,
Возьми своего грешника!
Язык в забывании поднял солдата,
И прямо прошел через битву
Долгое время ждать его -
Зарплата будет за ограбление!
Все еще шаг и мой под ногами
Поднял землю на небеса -
Господь принял оба с грехами
Красный покрыл всю росу…
Косточка урожая праздновал,
Она собрала щедрый урожай.
Убийцы в ад отправлены,
Она послала героев в рай.
Только грешник души Сергея
Оставлен между двумя мирами -
Вылить и разорвать разочаровывающими
Для дружбы, преданный, братья ...
Служил мальчикам в посадке,
В афганской судьбе их принесли.
Сергей родился в Салехарде,
Пол - из деревни Подильски.
В мире нечего сравнить
Братья о дружбе - борьба -
Боеприпасы и хлеб разделены солдатами,
Наряды и обслуживание Стийова ...
В одном из битв, под кандагаром
Сергей, ранен, упал -
Бросил свой удар за удар,
Но подруга Пашка спас!
Закрыл мои братья -
Он принял вторую ожесточенную смерть!
Военная дружба - инспекция,
Итак, Подолинин сказал всем ...
Лет летать, десятилетия,
Страна ушла.
Но не закончил страдания -
Потому что есть война для русского!
Прошел Сергей Чечня, Молдова,
«Выпустил» Нагирни Карабах,
Сгоревшая Ossetia, бедная -
Много крови на твоих руках!
И воин всегда верил в праздник
Во всем, что сказал ему Кремль!
Лидер полагал, что он упрямый,
Что была защищена русская мера повсюду?!
И снова новый командир ...
Не может быть??? В Донбасе ???
Все правильно, в руках шифрования -
Порядок прямой, без уловка!
И руки внезапно дрожали,
С кем мы должны бороться?
И мысли в прошлом летели
И нервы стали как провода ...
Паша был упомянут, Украина,
Где -то там, в деревне Подильски
Сирота с сиротой оставил сына,
Последний прослеживает тебя на земле ...
Давно он был там и не помнил,
Это сколько лет пролетало!
Старая старая мать все еще живая ...
Лоб сразу же покрыл коварный пот.
Где мы? А как насчет пасты?
Дружба солдата навсегда?
И есть приказ ... хотя и страшно и сложный,
Вперед! В битве, русские!
А вот и Донбас, и битва горит,
В глазах украинской главы
Огонь! И выстрелил сразу,
И смерть летит из ствола!
Внезапно враг оглянулся
И посмотрел прямо в вид,
И мир перевернулся -
И окаменелость сразу же была руссофилом ...
Потому что из -за оптики на нем
Были сами соны?!
Он снова увидел второго живого,
То, как он был, молодой!
То же самое выглядит мило, смело!
Тот же улыбающийся рот!
Знакомый бухгалтерский учет, дружелюбное сердце!
Природа искренняя и простая! ...
Сергей бросился и через поле
Сжимал дикую боль
Лгал с громом над битвой
Его проблемы - жестокий рик!
Но пуля уже нашла еду…
Упал пострадавшим солдатом,
Ибо в войне не место удивления
И смерть не будет освобождена от ручки…
Десант улетел из траншеи
Подошел, и заключенный обнял
Из -за пазухи, как будто из кипящей воды
Токен с его именем получил!
Ошеломленный небо, потемнел -
Это был советский медальон!
Кого душа уже пролетела
Долгое время в небесном батальоне ...
Тот, кто спас его от смерти,
Кто дал ему жизнь,
Хотя он должен был умереть за это -
Он пошел за дружбой в забвении!
И он поблагодарил смерть своего сына!
Пусть война будет проклята!
Пусть проклятая страна
Где люди хуже дерьмо!
Я молюсь с вами, Всемогущий, смотри!
И возьми мое раскаяние!
Простите грехи, которые были получены,
Возьми своего грешника!
Язык в забывании поднял солдата,
И прямо прошел через битву
Долгое время ждать его -
Зарплата будет за ограбление!
Все еще шаг и мой под ногами
Поднял землю на небеса -
Господь принял оба с грехами
Красный покрыл всю росу…
Косточка урожая праздновал,
Она собрала щедрый урожай.
Убийцы в ад отправлены,
Она послала героев в рай.
Только грешник души Сергея
Оставлен между двумя мирами -
Вылить и разорвать разочаровывающими
Для дружбы, преданный, братья ...