Буде нам з тобою що згадати
Після довгих збавлених ночей.
Вивчив я далекий звук гарматний
І тривожний блиск твоїх очей.
Твої очі – квіти темно-сині
На узбіччі радісних доріг.
Чи зустрінемось з тобою знову
На своїх дорогах бойових?
Будуть стрільна розриватись глухо
І дрижати в вибухах земля.
Вийдеш ти в ту сторону - послухай
Де в багряних полум’ях поля.
І почуєш грізну борню волі,
І вкриється кров’ю битий шлях.
Будуть хлопці йти суворочолі
В сіруватих, наче ніч, рядах.
І пройдуть вони безмежним краєм
Крізь руїни сіл, дерев і трав.
І напевно ти тоді згадаєш,
Хто любов і мужність поєднав.
Will remind us of you
After a long lost nights.
I studied a distant cannon sound
And the anxious shine of your eyes.
Your eyes are dark blue flowers
On the side of the joyful roads.
Will I meet you again?
On your fighting roads?
Will shoot to break deaf
And the earth is trembling in bursts.
Come on to the other side - listen
Where is the crimson flames of the field.
And you will hear a terrible curse of freedom,
And a bloody path will be covered.
There will be guys going strictly
In the gray-haired, as if night, rows.
And they will pass without limits
Through the ruins of villages, trees and grasses.
And probably you will remember then
Who made love and courage united.