КУПЛЕТ:
Самотність…Холодний дощ осіннього серця
Листопад, надїі сподівань
Весь цей час я тебе шукаю, хоч про тебе нічого не знаю
Ти та єдина хто мій світ, мій світ доповняє
Губи твої кольору маків, очі – блакить небес далеких
Усмішка, тепло твоїх рук, завдають мені стількох мук
ПРИСПІВ:
Бо все це брехня, навіщо все це видумав я
Так легше жити…
Ти просто фантазія
Без якої не прожити ні дня
КУПЛЕТ:
Рано – вранці, на зорі, крізь легкі прозорі світанки
Помчемо туди, де сонце пливе у серпанку
Ніжні, ласкаві промені
Огорнуть обличчя твоє
Все наче в солодкому сні, здійснились всі мрії мої
ПРИСПІВ:
Бо все це брехня, навіщо все це видумав я
Так легше жити…
Ти просто фантазія
Куплет:
Одиночество ... холодный дождь осеннего сердца
Ноябрь, Naviii надеется
Все это время я ищу тебя, хотя я ничего не знаю о вас
Вы и единственный мой мир, мой мир дополняет
Губы твоих маков, глаза - голубое небесное далеко
Улыбка, жара твоих рук, вызывая мне так - так
ПРИПЕВ:
Ибо все ложь, почему все это мысль
Столько легче жить ...
Ты просто фантазия
Без которого не живут день
Куплет:
Рано утром, на рассвете, через легкие прозрачные осанки
Умрет там, где солнце, плавающее в дымке
Нежные, ласковые лучи
Напишите свое лицо
Все как будто в сладком сне, все мои мечты сбываются
ПРИПЕВ:
Ибо все ложь, почему все это мысль
Столько легче жить ...
Ты просто фантазия