Слова й музика: Роман Купчинський
Як з Бережан до Кадри
Січовики манджали,
То краялось серденько
Із горя і печалі.
То краялось серденько,
Не втихло ні на хвилину,
Як в Бережанах покинув
Коханую дівчину.
«Прощай, моя дівчино,
Дівчино чорнобрива,
Нас нині розлучає
Ця доля нещаслива.
Чи прийде час веселий,
Чи прийде злая година,
Я все тебе згадаю,
Що ти моя єдина.»
Як дівчина почула
Такі слова любові,
То поцілуй зложила
В устонька коралові.
Як з Бережан до Кадри
Січовики манджали,
То краялось серденько
Із горя і печалі.
1916 р.
Слова и музыка: римский Купчинский
Как от Березхани до кадра
Сикови Манжали,
Это было сердце
От горя и грусти.
Тогда сердце
Не упал ни на минуту,
Как в Бережани
Я люблю девушку.
«Прощай, моя девушка,
Девушка Чорнообривка,
Сейчас мы разводим нас
Эта судьба несчастна.
Приходит ли время весело,
Придет ли злой час,
Я буду помнить вас всех,
Что ты мой единственный ».
Как услышала девушка
Такие слова любви,
Так поцеловано
В Uston Coral.
Как от Березхани до кадра
Сикови Манжали,
Это было сердце
От горя и грусти.
1916