Я не знаю що важче – літати, чи бігти?!
Не відчув я що легше – стояти, чи впасти?!
Я не хочу щоразу впадати у відчай,
Але стійкість виснажує дужче ніж спрага!
Я не плачу – тримаючи лезо руками,
Та чи довго триматиму – біс його знає?!
Я не бачив у відблисках сонця надії,
Може просто не вгледів – чи дивився замало!
Я не думаю – варто чи ні обирати,
Між ударом одним, або шквалом ударів!
Я не можу примусити душу мовчати,
Але сенсу немає співати для дурнів!
Я не впевнений – зможу чи ні я сказати,
Майже в двічі зростає напруга у горлі,
Я не вірю що правду не можна збрехати –
Та не завжди знайдеш що казати крім правди!
День у день час минає – летить в перед, обминає,
Мої думки, мою долю – хоч йду я з ним майже поряд.
А він летить, не зважає – на серця стук, заважає,
Мені зробити зупинку, віддихатися хвилинку.
Я не збагну що до чого – і не примушу нікого,
Мої пісні зрозуміти – не існувати, а жити!
Хай промінь світла не гріє, і як не легка надія,
Я хочу бути собою – не чути запаху гною!
Не чути і не відчувати!
Не бачити і не торкати!
Останні сумніви зламати –
І жити, а не існувати!
Стихія, розбещеність, воля і розум,
Тримати поводдя, чи бігти за возом?
Та сумніви в голову лізуть і лізуть –
Чи втримає камінь натугу заліза?
Усього по черзі – або все і відразу,
Послати усіх – чи сховати образу?
Палає вогонь усередині тіла –
І не дозволяє сидіти без діла!
Відбитки минулого, тіні майбутнього,
Гострим ножем відрізають від сутнього,
Хвиля за хвилею зростають бажання,
Та заполоняють мене до останнього!
Груди здіймаються, подих кріпчішає,
Слово за словом що далі смілішає,
Крила зростають, вагання зникають –
Стріли ворожі в мене не влучають!
Ніч за ніччю зникає, мої вагання вбиває,
Плекає сяйво надії, освітлює мої мрії,
І хай не легко зловити, чи навіть лиш уявити,
Що зірку ту, що бажаєш – в долонях міцно тримаєш.
Хоч хто є хто, я не знаю – і з них себе не впізнаю,
Сліпить туман мої очі, облити дощ мене хоче,
Та чую поклик я неба – чи треба йти, чи не треба,
Але душа відчуває, що я вже не обираю!
Що я свій шлях уже бачив!
Що я для себе відзначив!
Занудам не потикати –
Й летіти, а не потопати!
А не усихати, а не помирати –
Жити, а не існувати!
I do not know how important it is, how much?
I don’t feel lighter - just stand, do you want to fall in ?!
I do not want shcharazu vadchati u
Ale article Vysnazhu Dugche nіzh Spraga!
I'm not crying - trimayuchi hand fingers,
That chi dovgo trimatima - bіs yogo signє ?!
I didn’t bother with the dream of the sun,
Mozhe simply did not go in - chi marveled at the martyr!
I do not think - varto chi ni rob
Mіzh blow one, but a flurry of blows!
I can’t take care of the movchati soul,
Ale Sensey Nema є Spіvati for durn!
I do not like it - I can tell you,
Mayzhe in two
I can't tell you the truth is not possible -
That not zvazhdi znaydesh sho kazati krіm truth!
The day at the day is the hour of the minus - to fly to the front, the rounds,
My thoughts, my share - I want to go with him, the order.
And vіn fly, not zvazha є - on the heart of a knock, zavazha є,
Meni zrobiti zupinka, viddhatisya hilinku.
I don’t care for what - I won’t confess anything,
Moi pisnі zrozumіti - do not understand, and live!
High prom svitla not grіє, і yak is not easy nad_ya,
I want to be myself - do not smell the smell of pus!
Do not feel and do not vіdchuvati!
Do not bachi i do not torcati!
Ostannі summ zlamati -
І zhiti, but not існувати!
Stikhіya, rosbeschenіst, will і rozum,
Trimati povoddya, chi bgti for a cart?
That sum in the head lіsut i lіzut -
Chi vtrimak Kamіn natugu zalіza?
All the way around - abo all і vіdrazu,
Pay usih - chi skovati image?
Pala Vogon Usredinі Tyla -
І do not allow sidіti without dіla!
Midbit Minutes, May,
Ghostrim knives vіdrіzayut vіd sutnogo,
Hvil for hviliya zrostayat bazhannya
That captive me to the rest!
Breasts are growing, podih krіpchіshaє,
Word by word, scho dali smіlіšaє,
Krila zrostayat, vagannya znayayut -
Strictly vorozhі in me does not interfere!
Nich for niku є niku є, my vagan vbivaє,
Pleasiavo nadії, osvitlyuє myi mrії,
І hi is not easy to ominous, chi navіt lef uyaviti,
Scho zіrku tu, scho bazhєsh - in the dolonies of the mitsno trimaєsh.
Want hto є hto, I don’t know - and I don’t know myself,
Slip the fog of my eye, pour the message to me,
That smell of heaven I chi - require, or not,
Ale soul vіdchuvaє, scho, I do not even rob!
Scho I have already bach!
Scho I for myself vіdznachiv!
Bothers not potikati -
Let fly, not flood!
And not Usihati, and not die -
Zhiti, not існувати!