Так хочу, щоб ти була сном,
І я не прокинувсь ніколи,
Чи може червоним вином?
А звуки старої радіоли,
Несли голос твій ніжно - картавий,
Так хочу, щоб ти була сном,
Мабуть Бог-творець все ж був правий,
Створивши тебе так далеко,
Від мої міцних обіймів,
Нова загроза, нові небезпеки,
Й можливі зоряні війни,
Зведуть нанівець кілометри…
Без тебе не живий я,
Не мертвий…
Не риба, ні м’ясо,
Не вогонь, не вода,
Без тебе я ніщо,
І ти без мене не та…
Старенькі вокзали,
Швидкі автостопи,
Навік поєднають нас в ритмах панк-року!
А стрілочка компасу веде до Європи,
Нас зближує рухом маленького кроку…
Рахую хвилини, секунди, години,
Щоночі тремчу я і радісно граю,
А пісня моя у небо полине,
Як сад на весні,
В душі розцвітаю…
Бо що б здавалося ті кілометри,
Ну…математика лінійна,
Там формули прості,
Мої слова звучатимуть відверто:
Дорога до тебе – найважливіше у житті!
So I want you to sleep,
And I never woke up,
Can red wine?
And the sounds of the old radio,
Carry your voice gently - card,
So I want you to sleep,
Apparently God the Creator was right after all,
Having made you so far,
From my strong hugs,
New threat, new dangers,
And possible star wars,
Will nullify kilometers…
I am not alive without you,
Not dead…
Not fish, not meat,
Not fire, not water,
Without you I am nothing,
And you are not without me…
Old railway stations,
Fast hitchhiking,
Forever unite us in the rhythms of punk rock!
And the compass needle leads to Europe,
It brings us together with the movement of a small step…
I count minutes, seconds, hours,
Every night I tremble and play happily,
And my song will go down to heaven,
Like a garden in the spring,
I flourish in my soul…
Because what would those kilometers seem,
Well… mathematics is linear,
There formulas are simple,
My words will sound frank:
The road to you is the most important thing in life!