Текст песни Мінус - За вікном

Ти показала мені те що не побачити навіть у сні
Ти дала зрозуміти що слова легкі як сніг
Навіть самі прості, на серце важкі
Немов самотні дні, осідають глибоко на дно душі.

Я прочитав тебе як книгу з голови до ніг
В захопленні, не помічав вирваних листів
Зачарований красотою, погляду не звів
Це як мороз візерунками малює по вікні

З тих пір вже пролетіло днів немало,
Незнаю чи готовий знову бачити.
Коли раптово тілу так холодно стало,
Невпевнений що зміг би все пробачити

Чому пісні мої постійно такі сумні,
А очі сльозами наповнені чому
Двічі в одну річку не ввійдеш, а я зумів,
Що навколо не було видно берегу.

Невідомими шляхами я блукав, тихими співами шукав
свою дорогу до безмежності, що зупинюсь на пів шляху, Коли залишилось ще трішки, хтось знов тримав мене, додаючи ще більше впевненості

Мені не вистачає віри, що суперечить роздумам свідомим, де те що не доведено,можу спростити,
Не суть чи віриш ти
Навіщо задаєш питання якщо не готовий чути,
відповіді...

Просторі до безодні як думки коли сам з собою на самоті