Коли навесні прилітають лелеки,
Минулого чую живі голоси
І доля чиясь наче зірка далека
Над обрієм сходить з води і роси.
Ой, то не зоря, то вродлива дівчина,
Про Січ Запорізьку складає пісні,
Ой, тож не дівчина, то вся Україна
В піснях Чураївни явилась мені.
Приспів:
І тихим островом калиновим,
Згадалось батьківське село,
І ті домівки, що ми кинули,
Бо нас у інший світ вело.
О, земле батьківська калинова,
Ти за розлуку нас рости.
Тебе Вкраїно ми не кинемо,
Пливи у вічності світи.
Тепер, як буваю в далекому краї,
Куди б мене доля в житті не вела,
Калина у снах мене часто благає,
Щоб рідного я не забула села.
Щоб ми не забули, якого ми роду,
У кожного з нас є Вітчизна мала.
Вона нам дарує і долю, і вроду,
Беремо наснагу з її джерела.
Приспів.
If they are attached,
Minorly I feel alive voices
І share chiyas nache zyrka far
Above obrієm descend from the water and water.
Oh, then not sticking, then like an old girl,
About Sich Zaporizka warehouse, psnі,
Oh, the identity is not girl, then the whole of Ukraine
In pssnyakh Churavna was me.
Prispiv:
І is a quiet island Kalinovim,
I guess batkivske village
І ti houses, they threw,
Bo us have the best light led.
Oh, earth batkivska Kalinova,
Ty for rozluku us growth.
You are not kinemed,
Pliv y vnostі svіti.
Now, I am in the distant land,
Kudi b less share in life did not lead,
Kalina in dreams less often goodє
I did not forget the village.
Schobi mi not forgotten, yakogo world,
The skin of the us є ітчизна small.
Won us a gift, share,
Take care of you from Dzherela.
Pripiv