Пора, мати, жито жати, колос похилився,
Пора дочку заміж дати: голос одмінився.
Хоч колосок похилився, стебло зелененьке,
Хоч голосок одмінився, личко молоденьке.
Посилає мене мати у степ жито жати,
Аж там чумак воли пасе, став зо мною жартувати.
Жартуй, жартуй, чумаченьку,
Жартуй, коли любиш, а як підеш у дорогу,
То мене забудеш.
Не забуду, моя мила, буду поспішати,
А як прийду до домоньку, сватів буду слати.
Весна красна наступає, із стріх вода капле,
Молодому чумакові шлях-дорога пахне.
У неділю ранесенько саме на схід сонця,
Заплакала дівчинонька, глядаючи в віконце.
Чому мене, моя нене, рано не збудила,
А як тая чумачина з села виїздила?
Тим я тебе, моя доню, рано не збудила,
Попереду твій миленький, щоб ти не тужила.
Ти думаєш, моя нене, що я й так не плачу,
З дрібними слізоньками вже й світа не бачу.
Ой, я б була, моя нене, зовсім не тужила,
Коли б тільки миленькому доленька служила.
Ти думаєш, моя нене, що й так не журюся,
Ой, як вийду за ворота, од вітру валюся.
It's time, mother, rye to reap, stomp lean
It's time for a daughter to marry: the voice is divorced.
Although the colic has leaned, the stalk is greenish,
Though the voice is different, the face is young.
Send me to have a steppe rye to reap
But there, Chumak volunteered, and began to joke with me.
Kidding, kidding, kidding
Joke when you love, and when you go to the road
That will forget me.
I will not forget my sweet, I will hurry
And when I come to a house, I will swear swords.
Spring comes in red, with a drop of water from the stream,
The young Chumak way-way smells.
On Sunday it is raining just east of the sun,
The girl girl cried, looking in the window.
Why do not I, my nene, early awaken
And how did this guy from village go?
I have not awakened you, my daughter, early,
Ahead of your sweet, so that you do not last.
You think my nien that I do not cry so much
With small tears, I can not even see the world.
Oh, I would have been, my non-existent, not at all tense,
If only a sweet little lady served.
You think my non-existent that I do not feel so sorry
Oh, how do I get out of the gate, by the wind of the currencies.