Текст песни Михайло Коцюбинський - Intermezzo
Просмотров
82
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Михайло Коцюбинський - Intermezzo, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
На небі сонце — серед нив я. Більше нікого. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть
ячменів, шовк колосистої хвилі. Вітер набива мені вуха шматками згуків,
покошланим шумом. Такий він гарячий, такий нетерплячий, що аж киплять від нього
срібноволоті вівса. Йду далі — киплять. Тихо пливе блакитними річками льон. Так
тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен й поплисти. А там
ячмінь хилиться й тче... тче з тонких вусів зелений серпанок. Йду далі. Все тче.
Хвилює серпанок. Стежки зміяться глибоко в житі, їх око не бачить, сама ловить
нога. Волошки дивляться в небо. Вони хотіли бути як небо і стали як небо. Тепер
пішла пшениця. Твердий безостий колос б'є по руках, а стебло лізе під ноги. Йду
далі — усе пшениця й пшениця. Коли ж сьому край буде? Біжить за вітром, немов
табун лисиць, й блищать на сонці хвилясті хребти. А я все йду, самотній на
землі, як сонце на небі, і так мені добре, що не паде між нами тінь когось
третього. Прибій колосистого моря йде через мене кудись у безвість.
ячменів, шовк колосистої хвилі. Вітер набива мені вуха шматками згуків,
покошланим шумом. Такий він гарячий, такий нетерплячий, що аж киплять від нього
срібноволоті вівса. Йду далі — киплять. Тихо пливе блакитними річками льон. Так
тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен й поплисти. А там
ячмінь хилиться й тче... тче з тонких вусів зелений серпанок. Йду далі. Все тче.
Хвилює серпанок. Стежки зміяться глибоко в житі, їх око не бачить, сама ловить
нога. Волошки дивляться в небо. Вони хотіли бути як небо і стали як небо. Тепер
пішла пшениця. Твердий безостий колос б'є по руках, а стебло лізе під ноги. Йду
далі — усе пшениця й пшениця. Коли ж сьому край буде? Біжить за вітром, немов
табун лисиць, й блищать на сонці хвилясті хребти. А я все йду, самотній на
землі, як сонце на небі, і так мені добре, що не паде між нами тінь когось
третього. Прибій колосистого моря йде через мене кудись у безвість.
In the sky, the sun is among the nines. No more. I'm going I woke my hand with a sable wool
barley, silk of colossal waves. The wind stuffed my ears with pieces of flay,
moving noise. Such is he hot, so impatient, that he will boil from him
silver oat oats Going on - boil. Silently floating with blue rivers flax. So
quietly, calmly in the green shores, wanting to board a boat and swim. And there
barley slips and weaves ... weave from the thin whiskers a green haze. I go further. Everything weaves.
Waiting for a haze. The tracks swallow deep in the rye, they do not see their eye, catches herself
leg. The trolls look to the sky. They wanted to be like the sky and became like a sky. Now
went the wheat A firm throat strike strikes his hands, and the stem rushes under his feet. I'm going
further - all the wheat and wheat. When will this land be? Running in the wind, as if
a herd of foxes, and shimmering undulating ridges in the sun. And I'm going all alone, on
the earth is like the sun in heaven, and so it is good to me that there is no shadow among us among us
the third The runaway of the colossal sea goes through me somewhere in the unknown.
barley, silk of colossal waves. The wind stuffed my ears with pieces of flay,
moving noise. Such is he hot, so impatient, that he will boil from him
silver oat oats Going on - boil. Silently floating with blue rivers flax. So
quietly, calmly in the green shores, wanting to board a boat and swim. And there
barley slips and weaves ... weave from the thin whiskers a green haze. I go further. Everything weaves.
Waiting for a haze. The tracks swallow deep in the rye, they do not see their eye, catches herself
leg. The trolls look to the sky. They wanted to be like the sky and became like a sky. Now
went the wheat A firm throat strike strikes his hands, and the stem rushes under his feet. I'm going
further - all the wheat and wheat. When will this land be? Running in the wind, as if
a herd of foxes, and shimmering undulating ridges in the sun. And I'm going all alone, on
the earth is like the sun in heaven, and so it is good to me that there is no shadow among us among us
the third The runaway of the colossal sea goes through me somewhere in the unknown.