Ой нагнувся дуб високий
Понад став;
Ой по тобі жаль глубокий позістав.
Жовкне, в’яне дуб високий
Тут, то там,
Ти далеко – світ широкий,
А я... сам...
Ой дивлюся, як щорана
Дуб ся гне...
Чи часом тобі, кохана,
Жаль мене?
Листя в’яне, ворон кряче,
Сірі дні...
Кажуть люде, що ти плачеш
По мені.
Oh, the oak bent high
Over steel;
Oh, you feel sorry for yourself.
It turns yellow, wilted oak high
Here, then there,
You are far away - the world is wide,
And I ... myself ...
Oh, I look like a curtain
Oak bends ...
Do you sometimes, sweetheart,
I'm sorry?
The leaves are withered, the crows are steeper,
The gray days ...
People tell you you're crying
According to me.