1.Сонце заходить, гори чорніють
Пташечка тихне, поле німіє.
Радіють люди, що одпочинуть,
А я дивлюся і серцем лину
В темний садочок на Україну.
2.Лину я, лину, думку гадаю,
І ніби серце одпочиває
Чорніє поле, і гай, і гори,
На синє небо виходить зоря
Ой зоре! – і сльози кануть
3.Чи зійшла вже на Україні?
Чи очі карі тебе шукають
На небі синім? Чи забувають?
Коли ж забули, бодай заснули,
Про мою доленьку щоб і не чули.
1. The sun goes down, the mountains turn black
The little bird is quiet, the field is mute.
Enjoy the rest,
And I look at the heart of the rope
In the dark garden of Ukraine.
2. I think, I think,
And as if the heart is resting
The field is black, and the grove, and the mountains,
A dawn appears on the blue sky
Oh dawn! - and tears go away
3.Did you come down to Ukraine already?
Do brown eyes look for you
Blue in the sky? Do they forget?
But when they forget, at least fall asleep,
About my little one not to hear.