Тільки Бог розсипав зорі,
А на хутір впала ніч.
Хитрий чорт кудись поніс
Срібний Місяць у долонях.
Двоє друзів у ту пору
Обійнявшись йшли в шинок.
Й зупинились на дорозі
Посовітуватись щоб!
– Куме, трясьця його матір,
Щось не видно ні чорта!
Десь не бачу де та стежка,
Що у шинок заверта.
– Намело багато снігу,
Нігде випить й закусить.
Може зайдем до Солохи?
Он у шибці щось горить!
А Солоха – вража баба,
З чортом водить мармелад!
Пригоща горілкой з салом,
Й вертихвостить пишний зад.
Коли: Шасть! Бубух! Агова!
Хтось у двері калата.
І гука: – Егей! Солоха!
В чорта в хвіст пішла душа.
А Солоха, не злякавшись,
Чорту каже: – Лізь в мішок!
А сама мерщій до двері
Подивитись хто ж прийшов.
Веліколєпная Солоха, добрий вечір, добрий час!
З моїм кумом, Опанасом, на Різдво прийшли до вас!
Став люб’язная Солоха самогона й свіжини,
Бо на дворі завірюха, що й не дійдеш до корчми!
Гості пили та гуляли, били чорта по горбу!
Танцювали і співали, й цілувались до впаду...
А кінець цієї пісні мені влом уже співать,
Тим, хто хоче знати далі, треба Гоголя читать.
Только Бог рассыпал звезды,
А на хутор упала ночь.
Хитрый черт куда-то унес
Серебряная Луна в ладонях.
Два друга в ту пору
Обнявшись шли в кабак.
И остановились на дороге
Посоветоваться чтоб!
– Кум, тряска его мать,
Что-то не видно ни черта!
Где-то не вижу где та тропа,
Что у кабака заверта.
– Намело много снега,
Нигде выпить и закусить.
Может, зайдем к Солохе?
Вот в оконном стекле что-то горит!
А Солоха – впечатление баба,
С чертом водит мармелад!
Угощая водкой с салом,
И вертихвостит пышный зад.
Когда: Шесть! Бубух! Да!
Кто-то в дверь калата.
И звука: – Эй! Солоха!
У черта в хвост пошла душа.
А Солоха, не испугавшись,
Черту говорит: – Лезь в мешок!
А сама скорей к двери
Посмотреть кто пришел.
Великолепная Солоха, добрый вечер, хорошее время!
С моим кумом, Афанасием, на Рождество пришли к вам!
Стал любезная Солоха самогона и свежины,
Ибо во дворе вьюга, что и не дойдешь до корчмы!
Гости пили и гуляли, били черта по холму!
Танцевали и пели и целовались до упадка...
А конец этой песни мне влом уже петь,
Тем, кто хочет дальше знать, надо Гоголя читать.