Текст песни Андрій Ензельт - Зима... Це цікаве місто...

Зима... Це цікаве місто,
Де нам птахам не легко осісти,
Зовсім не вирій, далеко не тепло,
І замерзла вода, між нами скло.

Прозорість, що вона лякає найбільше,
Коли ти все бачиш, але нічого не вдієш.
Наші крила мерзнуть, бо сильний холод,
Зламав мільйони, забув дороги.

Пустеля, що вона оточує нас,
Нагадує про себе в довільний час,
Показує нам нашу слабкість невблаганно,
Та на нас не подіє ця омана.

Зранку іній холодний... на віях,
Кожен в свою правду свято вірить,
Від мене не забрати мого бажання,
За все є ціна, нехай чисте зізнання.

Нічого, мрія, моя мрія, моя дорога,
Нічого, чуєш, зовсім нічого,
Колись пройде час і тільки одна усмішка,
Нагадає тобі, що не там стояла фішка.

Все зрозумієш, коли вже пройдеш шлях,
Така логіка, правда ж, їде тихо дах?
Те, що не дали, те зможуть забрати,
Важко серце в грудях тримати.

Щасливе життя, більше гонору і кайфу,
Впевненості у кроках, стереотипу віддайся,
Прогнися під світ, що з тебе сміється,
Довіра тепер ніде не признається.

Мірки упали, їх виривають з корнем демони ,
Дурість рівняється правді, далі ідемо,
Пропагандуємо те, в що самі не віримо,
Закладаємо словами найглибші діри.

Руйнування ідеалу, через миті,
Здається наше тільки наше, вигадки побиті,
Якщо ти в душі птах, то сумнівів не маю,
Ти слова пісні вже і так знаєш.