Ще не видно тополь над садами,
Ще нема ні обіймів, ні сліз.
Відчуваю я зустріч з батьками,
Під мінорний переспів коліс.
Приїжджайте частіше до дому,
Щоб не мучила совість потому.
І батьки хай зрадіють обоє!
Приїжджайте частіше до дому!
Приїжджайте! Приїжджайте!
Приїжджайте частіше до дому!
Очі їхні, любов та благання -
Це є смуток горить з під повік.
Кожна зустріч немовби остання,
А розлука неначе навік.
Приїжджайте частіше до дому!
Ні грошей не привозьте, ні слави.
Будьте з рідними завжди ласкаві.
Приїжджайте частіше до дому!
Приїжджайте! Приїжджайте!
Приїжджайте частіше до дому!
Біль утрати сумління нам палить.
Все життя їх святиня для нас,
Бо батьки переходять у пам'ять,
Не лишають до смерті вже нас.
Приїжджайте частіше до дому!
Бо не вічні ні батько, ні мати...
Завтра можете їх не застати...
Приїжджайте частіше до дому!
Приїжджайте! Приїжджайте!
Приїжджайте частіше до дому!
Приїжджайте! Приїжджайте!
Приїжджайте частіше до дому!
The poplar over the gardens is not yet visible,
No hugs or tears yet.
I feel like meeting my parents,
Minor Wheels Rewind.
Come home more often,
So as not to torment conscience afterwards.
And let the parents rejoice in both!
Come home more often!
Come! Come!
Come home more often!
Their eyes, love and supplications -
This is the sadness burning with the ages.
Every meeting is like the last one,
And the separation seems to be forever.
Come home more often!
Bring neither money nor glory.
Be always kind with your family.
Come home more often!
Come! Come!
Come home more often!
The pain of losing our conscience burns us.
All their lives are their sanctuary for us,
Because parents go to memory,
They do not leave us to death.
Come home more often!
For neither father nor mother is eternal ...
You may not find them tomorrow ...
Come home more often!
Come! Come!
Come home more often!
Come! Come!
Come home more often!