Текст песни Алла Кудлай - Актриса
Просмотров
47
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Алла Кудлай - Актриса, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Її всі називали,
Її всі називали,
Її всі називали
Актрисою століть.
Тепер цариця залів,
Тепер цариця залів,
Тепер цариця залів
На вулиці стоїть,
Стоїть на розі вулиць,
Стоїть на розі вулиць,
Стоїть на розі вулиць
В потертому манто.
Овації забулись,
Овації забулись,
Овації забулись.
Тепер вона – ніхто.
Та все одно
Їй сниться слава,
І тріумфальний бенефіс,
І скандують «Браво! Браво! Браво!»
Глядачі, зворушені до сліз.
Колись були їй вдячні,
Колись були їй вдячні,
Колись були їй вдячні
І злодій, і король.
Сумна напівжебрачка,
Сумна напівжебрачка,
Сумна напівжебрачка –
Її остання роль.
Скінчилася епоха,
Скінчилася епоха,
Скінчилася епоха,
Настав байдужий день.
Талант завжди від Бога,
Талант завжди від Бога,
Талант завжди від Бога,
А горе – від людей.
Та все одно
Їй сниться слава,
І тріумфальний бенефіс,
І скандують «Браво! Браво! Браво!»
Глядачі, зворушені до сліз.
Стоїть стара актриса,
Стоїть стара актриса,
Стоїть стара актриса
В короні забуття.
Тумани мов куліси,
Тумани мов куліси,
Тумани мов куліси
Химерного життя.
В її гримерній тихо,
В її гримерній тихо,
В її гримерній тихо,
На сцені – ніч, пітьма.
І кажуть їй: «Ваш вихід!»
Шепочуть їй: «Ваш вихід!»
І їй кричать: «Ваш вихід!» –
А виходу – нема!
Та все одно
Їй сниться слава,
І тріумфальний бенефіс,
І скандують «Браво! Браво! Браво!»
Глядачі, зворушені до сліз.
1997 Ю.Рибчинський
Її всі називали,
Її всі називали
Актрисою століть.
Тепер цариця залів,
Тепер цариця залів,
Тепер цариця залів
На вулиці стоїть,
Стоїть на розі вулиць,
Стоїть на розі вулиць,
Стоїть на розі вулиць
В потертому манто.
Овації забулись,
Овації забулись,
Овації забулись.
Тепер вона – ніхто.
Та все одно
Їй сниться слава,
І тріумфальний бенефіс,
І скандують «Браво! Браво! Браво!»
Глядачі, зворушені до сліз.
Колись були їй вдячні,
Колись були їй вдячні,
Колись були їй вдячні
І злодій, і король.
Сумна напівжебрачка,
Сумна напівжебрачка,
Сумна напівжебрачка –
Її остання роль.
Скінчилася епоха,
Скінчилася епоха,
Скінчилася епоха,
Настав байдужий день.
Талант завжди від Бога,
Талант завжди від Бога,
Талант завжди від Бога,
А горе – від людей.
Та все одно
Їй сниться слава,
І тріумфальний бенефіс,
І скандують «Браво! Браво! Браво!»
Глядачі, зворушені до сліз.
Стоїть стара актриса,
Стоїть стара актриса,
Стоїть стара актриса
В короні забуття.
Тумани мов куліси,
Тумани мов куліси,
Тумани мов куліси
Химерного життя.
В її гримерній тихо,
В її гримерній тихо,
В її гримерній тихо,
На сцені – ніч, пітьма.
І кажуть їй: «Ваш вихід!»
Шепочуть їй: «Ваш вихід!»
І їй кричать: «Ваш вихід!» –
А виходу – нема!
Та все одно
Їй сниться слава,
І тріумфальний бенефіс,
І скандують «Браво! Браво! Браво!»
Глядачі, зворушені до сліз.
1997 Ю.Рибчинський
Ее все называли,
Ее все называли,
Ее все называли
Актрисой веков.
Теперь царица залов,
Теперь царица залов,
Теперь царица залов
На улице стоит,
Стоит на углу улиц,
Стоит на углу улиц,
Стоит на углу улиц
В потертом манто.
Овации забылись,
Овации забылись,
Овации забылись.
Теперь она - никто.
Но все равно
Ей снится слава,
И триумфальный бенефис,
И скандируют «Браво! Браво! Браво! »
Зрители, тронуты до слез.
Когда были ей благодарны,
Когда были ей благодарны,
Когда были ей благодарны
И вор, и король.
Печальная напивжебрачка,
Печальная напивжебрачка,
Печальная напивжебрачка -
Ее последняя роль.
Кончилась эпоха,
Кончилась эпоха,
Кончилась эпоха,
Пришло равнодушен день.
Талант всегда от Бога,
Талант всегда от Бога,
Талант всегда от Бога,
А горе - от людей.
Но все равно
Ей снится слава,
И триумфальный бенефис,
И скандируют «Браво! Браво! Браво! »
Зрители, тронуты до слез.
Стоит старая актриса,
Стоит старая актриса,
Стоит старая актриса
В короне забвения.
Туманы как кулисы,
Туманы как кулисы,
Туманы как кулисы
Причудливого жизни.
В ее гримерной тихо,
В ее гримерной тихо,
В ее гримерной тихо,
На сцене - ночь, тьма.
И говорят ей: «Ваш выход»
Шепчут ей: «Ваш выход»
И ей кричат: «Ваш выход» -
А выхода - нет!
Но все равно
Ей снится слава,
И триумфальный бенефис,
И скандируют «Браво! Браво! Браво! »
Зрители, тронуты до слез.
1997 Ю.Рыбчинский
Ее все называли,
Ее все называли
Актрисой веков.
Теперь царица залов,
Теперь царица залов,
Теперь царица залов
На улице стоит,
Стоит на углу улиц,
Стоит на углу улиц,
Стоит на углу улиц
В потертом манто.
Овации забылись,
Овации забылись,
Овации забылись.
Теперь она - никто.
Но все равно
Ей снится слава,
И триумфальный бенефис,
И скандируют «Браво! Браво! Браво! »
Зрители, тронуты до слез.
Когда были ей благодарны,
Когда были ей благодарны,
Когда были ей благодарны
И вор, и король.
Печальная напивжебрачка,
Печальная напивжебрачка,
Печальная напивжебрачка -
Ее последняя роль.
Кончилась эпоха,
Кончилась эпоха,
Кончилась эпоха,
Пришло равнодушен день.
Талант всегда от Бога,
Талант всегда от Бога,
Талант всегда от Бога,
А горе - от людей.
Но все равно
Ей снится слава,
И триумфальный бенефис,
И скандируют «Браво! Браво! Браво! »
Зрители, тронуты до слез.
Стоит старая актриса,
Стоит старая актриса,
Стоит старая актриса
В короне забвения.
Туманы как кулисы,
Туманы как кулисы,
Туманы как кулисы
Причудливого жизни.
В ее гримерной тихо,
В ее гримерной тихо,
В ее гримерной тихо,
На сцене - ночь, тьма.
И говорят ей: «Ваш выход»
Шепчут ей: «Ваш выход»
И ей кричат: «Ваш выход» -
А выхода - нет!
Но все равно
Ей снится слава,
И триумфальный бенефис,
И скандируют «Браво! Браво! Браво! »
Зрители, тронуты до слез.
1997 Ю.Рыбчинский