Ти мене не дождалась із армії,
Я чуть випив, скотилась сльоза.
І, попавши в тюрьму па ашибочкє,
Твої сініє помнив глаза.
Конвоїр мені крикне: "Посилочка!" -
Мабуть, мама прислала носки.
Ат тібя ж не пісьма ні аткриточки,
Шось в грудях порвалось на куски!
Возвращався без ног покалечений,
Мама больно упала на грудь.
І я поняв шо ти мене прєдала,
В ЗАГС з другим ти дєржиш свой путь.
Вдруг я бачу тебе в платтє сітцевом,
На руках у тебе мальчюган!
ТИНЬ!!!
Мама каже "Дивись: вот он - папа наш",
А вокруг такій синій... туман...
Папа!!! Папа!!!
Ti mene did not wait for her,
I was a little bit blind, I was crawled off.
І, when I went to prison jail,
Tvoi sinіє remembering his eyes.
Convoy me shout: "Posilochka!" -
Mabuchi, mom sent socks.
Attija are not pisma and attriki,
Shos breasts torn to pieces!
Returning without leg injury
Mom hurt fell on his chest.
І I understood sho ti mene prєdala,
In the registrar with other ty drzhish his way.
Suddenly I bach you in plattseitse,
On the hands of you boy!
Tin !!!
Mama kazhe "Marvel: here he is - our dad",
And around taki blue ... fog ...
Dad!!! Dad!!!