На цвинтарі тихім небіжчики сплять,
Лиш вітер травою хитає.
Небіжчик Павло і небіжчик Василь
Тихесенько пісню співають.
Приспів:
О, Боже, який файний світ,
Як тяжко його покидати,
Там цідять горілку, там цідять вино,
І пивом дають запивати.
Десь рипнули двері, десь гримнув костур,
Відкрилася з краю могила.
Небіжчик Павло і небіжчик Василь
Вже випили пляшку чорнила.
Приспів.
Небіжка Варвара побігла в буфет
І взяла там хліба і сала.
Для кума Павла вона взяла вина,
Горілки Гаврилові взяла.
Приспів.
Як випили всі вони тії чари,
Ой, скільки ж то було там сміху:
Скелети гриміли, кричали, ревли -
Доходило навіть до гріху.
Приспів.
На ранок картина було ось яка:
Костур Василя поламався,
Гаврило Павла відтягнув від труни,
А сам із Варваров зостався.
Приспів.
На кладбище тихом покойники спят,
Только ветер травой качает.
Покойник Павел и покойный Василий
Тихонечко песню поют.
припев:
О, Боже, какой прекрасный мир,
Как тяжело его покидать,
Там цедят водку, там цедят вино,
И пивом дают пить.
Где скрипнула дверь, где грянул костыль,
Открылась из края могила.
Покойник Павел и покойный Василий
Уже выпили бутылку чернил.
Припев.
Покойница Варвара побежала в буфет
И взяла там хлеба и сала.
Для кума Павла она взяла вина,
Водки Гавриилу взяла.
Припев.
Как выпили все они тии чары,
Ой, сколько же было там смеха:
Скелеты гремели, кричали, ревели -
Доходило даже до греха.
Припев.
Утром картина была вот какая:
Костыль Василия поломался,
Гавриил Павла оттащил от гроба,
А сам с Варваров остался.
Припев.