Монолог – «Сутінки»
Сутінки і тизнову засинаєш на моїх руках, а я заплющую очі і намагаюсь надихатись запахомтвого волосся. У цю секунду помітного щастя, темна та сіра ніч за вікном,набирає барв, і я не розумію як я жив раніше без цього, як повільно і довготривали дні і ночі і саме найстрашніше для мене тепер, це перестати відчуватитвій подих пору. Сяяння тисячі зірок на цьому небі, ніколи не замінить для менеколір твоїх очей, і ніяке полум'я на землі не зможе зігріти мене, тільки теплотвоїх рук. Я не можу навіть собі уявити, що буде якщо ми розійдемось, моє серцерозірветься в ту ж хвилину! Адже життя без тебе це затяжний стрибок у вічність,, ти моє сонце, ти мое сонце нічне. Сутінки, і я розумію, що віддав би весьсвіт, за твій погляд, за єдиний дотик, за один тільки поцілунок, шаленевідчуття, яке переповнює мене, не помішається на аркуші паперу, а люди ще непридумали таких фарб, що б відобразити, хоча б крихітну їх частину, музиці невистачає відтінків, що б це передати.Явідчуваю кожний сантиметр розділяючий нас, і це незтерпно боляче. Не знаю щосниться тобі зараз, і живу лиш надією, що у твоїх снах ми теж разом. То ж будемразом і наяву тисячі років і бажання одного стане відображення бажання другого,я так довго тебе шукав. Тепер ніхто і ні що не ризикне стати між нами, нірозставання ні відстань, ані час. Якщо для мене є сенс робити наступний подих -то цей сенс ти!Згашуючи світанки, ніжно цілую тебе і зникаю, що б ніколи не залишити, з усім коханням що у мене є, назавжди твій Едвард.
Монолог - «Сумерки»
Сумерки и имеют тенденцию засыпают в моих руках, и я закрываю глаза и пытаюсь найти запах волос. Этот второй является заметным счастьем, темной и серой ночью вне окна, приготовят бары, и я не понимаю, как я жил ранее без него, как медленно и долгих дней и ночей и самых страшных для меня сейчас, это чтобы остановить чувство дыхание. Тысячи звезд в этом небе никогда не заменит глазами твоими, и никакого пламени на земле не может согреться меня, только теплые руки. Я даже не могу представить, что будет, если мы расстаемся, мой сыр на той же минуте! Ведь жизнь без тебя - длительный прыжок в вечности, ты мое солнце, ты ночью ночь. Сумерки, и я понимаю, что он дал бы весь мир, на ваш взгляд, за один прикосновение, за один только поцелуй, безумие, которое переполняет меня, я не буду взять на листе бумаги, и люди все еще невались Краски, которые будут отражать, по крайней мере, крошечную их часть, музыка не превышает оттенков, которые она будет передана. Иварк каждый сантиметр разделяет нас, и это не так далеко. Я не знаю вам сейчас, и я живу в надежде, что мы вместе во сне. То же самое будет тысяча лет, и желание одного будет отражением желания второго, я так долго искал. Теперь никто и нет риска, чтобы стать между нами, без расстояния, ни времени. Если вы имеете смысл сделать следующее дыхание.