1. Золоті луги Ведуть у небокрай І сумно навкруги, Тополя, тополя похилилася. Там старі батьки Заплакані стоять, Прощати було їм сина, А він героєм став. Молодий юнак, Молодий козак. ref: Там, біля тополі калина росте, Мамині очі чекають тебе. Сива у розпачі плаче, Сина все чекає, Та в Бога вже його душа. Мам, я в бою за волю пішов в далечінь, За правду і долю нових поколінь, За тих, хто у морі далеко І крилами лелеки повернуться живі. 2. Тихо на дворі, І тільки чути як, Як матері слова Летіли, летіли в ніч до козака. Бачиш сину мій, Свічка не згаса, До віку буде вже горіти, Горітиме вона. Молодий юнак, Молодий козак. ref. Там, біля тополі калина росте (…) 3. Рік вже проминув, Прийшла нова весна, А спокою в душі не було, Не було ну і вже нема. Там батько змучений Сам торує шлях, По ньому мав іти син його, А його вже нема. Молодий юнак, Молодий козак. ref. Там, біля тополі калина росте
1. Золотые луга ведут к небесам и грусто вокруг, тополя, заблокированы. Там старые родители плачают позади, чтобы простить их своему сыну, и он стал героем. Молодой молодой человек, молодой казак. Ref: Там, недалеко от тополя Калина растет, глаза матери ждут вас. Сива в отчаянии плакать, его сын ждет, а в Боге уже его душа. Мама, я пошел в далеко в битве, по истине и судьбе новых поколений, для тех, кто далеко, и крылья аистов вернутся в живых. 2. молча во дворе, и только слышал, как мать матери летала, вылетели ночью на казачье. Вы видите, как мой сын, свеча не выходит, пока возраст не будет сжигать, он будет гореть. Молодой молодой человек, молодой казак. реф. Там, возле тополя, Калина растет (...) 3. Год уже вымыл, появилась новая весна, и в душе не было никакого покоя. Там отец заставил себя тереть путь, он должен был иметь его сына, и это уже нет. Молодой молодой человек, молодой казак. реф. Там, возле тополя Калина растет