До сходу сонця станеш птахом ти.
Давай, скоріш лети
у інший вірш!
Та тільки в мої очі не дивись.
Все буде, як колись.
Лети скоріш!
Великий птах над простором рівнин
Летить у далечінь
і ніч, і день.
Воркоче голуб. І гірчить полин.
А він кружля в словах
твоїх пісень.
Приспів:
Там,
де живуть дощі,
з неба уночі
тихо лист летить,
і щоб тебе не розбудить...
(Там,)
де щаслива мить,
там ручай дзвенить,
а над ним курличуть, ніби кличуть...
Журавлі!..
До сходу сонця станеш птахом ти.
Давай, скоріш лети
у інший вірш!
Та тільки в мої очі не дивись.
Все буде, як колись.
Лети скоріш!
Приспів.
By sunrise you will become a bird.
Come on, rather fly
in another poem!
But just don't look in my eyes.
Everything will be as it used to be.
Fly faster!
A large bird over the expanse of plains
Flies into the distance
and night and day.
The murmuring dove. And bitter wormwood.
And he circles in words
of your songs.
Refrain:
There,
where the rains live,
from the sky at night
quiet leaf fly,
and to keep you awake ...
(There,)
where is the happy moment,
there is a creek ring,
and they shout over him, as if they were calling ...
Cranes! ..
By sunrise you will become a bird.
Come on, rather fly
in another poem!
But just don't look in my eyes.
Everything will be as it used to be.
Fly faster!
Refrain.