Arven
Поцілунок на прощання забере тепло твоє
Знову море не востаннє вітер хвилі в сонце вб’є
Омиває тихо берег, наші душі у воді
І вітрила розриває, ми - забуті, ми - самі!
Там де горизонт
Там де горизонт
Там де горизонт
Бачиш сонце - то є небо, бачиш крила - то є птах
Буревісник - вісник долі, а можливо просто птах
Та приплив затягне рани на розірваних пісках
Гребінь хвиля свій зламає в темноті морського дна
Там де горизонт
Там де горизонт
Там де горизонт
Arven
Поцелуй на прощание займет тепло твое
Опять море не раз ветер волны в солнце убьет
Омывает тихо берег , наши души в воде
И паруса разрывает , мы - забытые , мы - сами!
Там где горизонт
Там где горизонт
Там где горизонт
Видишь солнце - то есть небо , видишь крылья - то есть птица
Буревестник - вестник судьбы , а может просто птица
И приток затянет раны на разорванных песках
Гребень волна свой сломает в темноте морского дна
Там где горизонт
Там где горизонт
Там где горизонт